Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури України представила роботу своєї студентки — Юлії Авксентюк. Дівчина вишила точну копію рушника, який належав родині Івана Франка і вважався її оберегом.
Над рушником, який став її дипломною роботою, Юлія працювала під керівництвом Ірини Жураківської.
Франковий рушник був створений у другій половині 19 століття. Його цифрову копію надав львівський музей Івана Франка, де зберігається оригінал.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Онучку Грушевського забрали в КДБ прямо зі школи
Копія рушника надалі знаходитиметься у музеї "Іван Франко і Київ", який буде частиною Національного музею видатних діячів української культури.
За словами завідувача відділу "Іван Франко і Київ" Лариси Каневської, копія сьогодні може бути навіть цікавішою за оригінал.
„В оригіналі нитки вже розсотані, часом лишилися тільки сліди від голочок, а самого візерунку не було видно. А на копії – все чітко", - сказала вона.
"Cкладність виконання роботи полягала в тому, що вишивка для збереження розміру оригіналу вимагала відповідного полотна, тобто відповідної щільності ниток по основі та тканню. Шляхом аналізу тканини та проб вишитих стібків таке полотно було знайдене і рушник вишитий відповідно до оригіналу", - зазначають організатори заходу.
Присутній на зустрічі внук Івана Франка Роланд Франко був втішений таким подарунком. Він зізнався, що якби його воля, то вважав би з усіх музеїв свого діда головнішим саме київський. Роланд Франко наголосив на важливості зберігати пам'ять про письменника.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві триває виставка про сім'ю Грушевського
"Ті всі слова і те, що зробив Франко для України, ніхто з великих людей сьогодення навіть уявити собі не може, - наполягає він. - Це пророчі слова, це мудрі слова, це правдиві слова. Це людина, яку, може, й не бачив світ. Він все це робив настільки високо і для того, щоб мораль і правда були головними показником, а не інші речі".
На урочистостях були присутні та виступили також проректор Тетяна Козинець, завідувач кафедри художнього текстилю та моделювання костюма Людмила Жоголь, директор Музею видатних діячів української культури Наталія Терехова. Актриса Галина Стефанова прочитала уривки з листування Ольги Хоружинської та Івана Франка.
Це стало найпікантнішою частиною презентації. Адже Іван Франко та Ольга Хоружинська одружувалися, будучи ледь-ледь знайомими. Сам Франко називав свій шлюб, в першу чергу, союзом розуму. Він виставляв принципові вимоги до майбутньої дружини — вона мала бути освіченою українкою з Наддніпрянщини, щоб таким чином засвідчити поєднання підавстрійської та підросійської Україн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єфремов любив двоюрідну сестру
"Цікаві спогади Павла Житецького, що в день весілля наречений затримався у бібліотеці – переписував там цікавий вірш. Доти, доки йому не нагадали, що час йти до шлюбу. Тобто для нього громадське і приватне було тісно пов'язане. Власне, коли він обирав собі дружину, він питав, в першу чергу у свого розуму. І в листі у Агатангела Кримського Франко писав, що одружився з доктрини – мати за дружину українку (тобто не галичанку), освічену, курсистку. Для нього момент освіченості був принциповим... Як показало подальше життя, Хоружинська була його помічницею в усіх починаннях", - розповіла Лариса Каневська.
Вважають, що з цим рушником Ольга Хоружинська ставала до шлюбу. Хоча стовідсоткових свідчень цьому немає. У Львівському музеї оригінал рушника обрамляє весільну ікону Франків.
4 
1
Коментарі