"Позбавити права на вищу освіту й права розмножуватись" - Гітлер про українців

7

 

20 квітня виповнюється 128 років з дня народження найвідомішого диктатора світу Адольфа Гітлера.

У червні 1941 року з початком нападу на СРСР, нацистська верхівка планувала захопити українську територію і перетворити її в свою колонію, використовуючи сировину і землі в інтересах третього рейху. Гітлер не раз відзначав, що для німців українські землі - як Індія для англійців і там можна керувати за допомогою жменьки людей.

Історія німецької ставки під Вінницею досить відома але мало хто знає, що під час війни Гітлер об'їздив майже всю Україну. Був у Полтаві, Умані, Маріуполі, Запоріжжі, Житомирі, Бердичеві.

"Ми з великими труднощами риємо біля моря кілька метрів землі, мучимось, освоюючи болота, тоді як в Україні така родюча земля. І ця земля чекає на нас" Адольф Гітлер

У 1951 році в ФРН була видана книга Генрі Пікера під назвою "Застільні розмови Гітлера 1941-1942". Свого часу Пікер був приставлений Борманом до Гітлера, щоб записувати всі "великі" висловлювання "Великого Фюрера". Пікер не був присутній під час військових нарад і подібних подій, але він завжди був поруч з Гітлером під час неофіційних зустрічей, зокрема під час обідів і вечерь з вищими керівниками рейху. Гітлер під час таких подій дуже любив висловлюватись на найрізноманітніші теми і Пікер записував все, що говорили на "вільні теми" присутні.

 

Gazeta.ua пропонує вашій увазі головні тези з книги "Застільні розмови Гітлера" про українців.

"У середній смузі Росії один пісок. А Україна неймовірно прекрасна. З борту літака здається, що під тобою земля обітована. Клімат в Україні набагато м'якіший, ніж у нас в Мюнхені, грунт надзвичайно родючий, а люди - зокрема чоловіки - ліниві просто до неможливості. Вчора я катався на моторному човні по одній з українських річок - Бугу, - і вся природа навколо дуже нагадувала Везер, де на берегах річки теж ростуть ліси. Але, на жаль, тут вони суцільно заросли бур'янами і сильно заболочені, земля майже зовсім не оброблена, на луках ніхто не пасе худобу, бо місцеві жителі - на цій родючій землі і так все мають, - очевидно, не бажають без особливої потреби навіть пальцем поворухнути. Всюди можна бачити сплячих людей. Хоча, в українців був період культурного розквіту - здається, в X-XII століттях. Але тепер їх церкви, в яких дешеві позолочені ікони, є переконливим доказом їхнього духовного занепаду, як і музеї, в яких - у всякому разі в тих , де я побував, - виставлені зібрання старомодного мотлоху. "Вервольф", 22 липня 1942 року

 

Увечері 22 липня 1941 року у "Вервольфі" після вечері, рейхсляйтер Мартін Борман в присутності Гітлера, почав ділиться враженнями з поїздки українськими селами. Він зазначив, що за час поїздок побачив в селах багато дітей і мало дорослих чоловіків і підкреслював - діти, які "можуть витримати набагато більш суворі умови" ніж німецький народ, рано чи пізно створять проблеми Рейху.

"Я не бачив жодної людини в окулярах, у багатьох чудові зуби, мають міцну статуру, очевидно, зберігають міцне здоров'я до глибокої старості. Під впливом надзвичайно важких умов, в яких ці люди жили протягом багатьох століть, відбувся природний і дуже ретельний відбір. Будь-який з нас, випивши склянку звичайної води, тут же захворіє. А ці люди живуть в суцільному бруді, серед нечистот, п'ють якусь жахливу воду зі своїх криниць, річок і нічим не хворіють. Ми змушені щовечора ковтати атебрін (лікарський засіб протипаразитарної дії), щоб не захворіти на малярію, а цих росіян чи так званих українців не бере ні малярія, ні висипний тиф, хоча їхні будинки просто кишать вошами. І якщо під управлінням німецької адміністрації цей народ буде жити в цілковитій безпеці і стане ще більш невразливим, то це не в наших інтересах. Зростання чисельності росіян чи так званих українців з часом представлятиме для нас загрозу. Ми зацікавлені в тому, щоб вони не сильно розмножувались: адже ми маємо намір домогтися того, щоб в один прекрасний день всі російські землі були повністю заселені німцями"- говорив Борман.

Гітлер в зв'язку з цим зазначив "Нам буде тільки на руку, якщо їх дівчата і жінки будуть якомога більше вживати протизаплідних засобів. Потрібно не тільки дозволити необмежену торгівлю ними, але і всіляко заохочувати її, бо ми не зацікавлені в зростанні чисельності місцевого населення. У даній ситуації було б божевіллям проводити на зайнятих східних землях диспансеризацію за німецьким зразком. Навіть мови не може бути про вакцинацію місцевих жителів і тому подібні заходи по зміцненню їх здоров'я. У їхніх головах потрібно вбити цю думку назавжди. І зі спокійною душею всіляко сприяти поширенню серед них забобонного уявлення про те, що всі ці щеплення і тому подібні речі вкрай небезпечні".

 

"Надзвичайно важливо всіма способами унеможливити пробудження в місцевому населенні почуття власної гідності. Тут потрібно бути особливо обережним: адже саме її повна відсутність є одна з основних передумов нашої роботи". Адольф Гітлер

Особлива увага приділялася мові та питанню освіченості, як твердій основі окупаційної політики.

"Ні в якому разі не можна надавати місцевому населенню права на здобуття вищої освіти. Якщо ми зробимо цю помилку, то самі виростимо тих, хто буде боротися проти нашої влади. Нехай у них будуть школи, і якщо вони захочуть в них ходити, то нехай платять за це. Але максимум, чого варто їх навчити - це розрізняти дорожні знаки. Уроки географії повинні зводитися до того, щоб змусити їх запам'ятати: столиця рейху - Берлін і кожен з них хоч раз в житті повинен там побувати. Крім цього цілком достатньо буде навчити цих дикунів, наприклад українців, трохи читати і писати німецькою. А такі предмети, як арифметика наприклад, в цих школах ні до чого. Коли заходить мова про відкриття шкіл для місцевого населення, ніколи не слід забувати, що на зайнятих нашими військами східних землях слід застосовувати ті ж методи, які англійці застосовували в своїх колоніях".

Також, судячи зі слів Гітлера, ідея роз'єднання українців дала б можливість легше управляти народом на окупованих територіях.

"Не можна допустити, щоб німці жили в українських містах. Хай вже краще живуть в бараках за межами міста, ніж в самих українських містах. Інакше в цих містах незабаром почнеться прибирання вулиць і все таке інше. Ні в якому разі не слід забудовувати російські або українські міста або намагатися зробити більш красивим їх вигляд. Бо в наше завдання не входить - покращувати життя місцевого населення. В перспективі для німців будуть побудовані нові міста і селища, і вони ніяк не будуть стикатися з російським або українським населенням. Більше того, призначені для німців будинки жодним чином не повинні бути схожі на будинки росіян або українців. Ні у кого не повинно виникнути відчуття, що німці хоч щось - глиняну обмазку або солом'яну стріху - запозичили у росіян чи українців. 22.7.1942, вечір "Вервольф"

 

Неодноразово Гітлер акцентував увагу на тому, що українці повинні будуть працювати на німців і потрібно зробити все, щоб поневолений народ знаходився на якомога нижчому рівні культурного розвитку.

"І найбільше, що ми можемо дозволити їм - з адміністративних органів створити общини, і лише в тому випадку, якщо це буде необхідно для збереження робочої сили, тобто для задоволення щоденних потреб окремої людини. Об'єднання сіл потрібно організувати так, щоб між сусідніми не утворилося щось на зразок союзу. У будь-якому випадку слід уникати створення єдиних церков на більш-менш великих російських землях. У наших інтересах, щоб у кожному селі була своя власна секта зі своїми уявленнями про Бога. Навіть якщо таким чином жителі окремих сіл стануть, подібно неграм або індіанцям, прихильниками магічних культур, ми це можемо тільки вітати. Бо тим самим роз'єднуючі тенденції в російському просторі ще більше посиляться. Жоден вчитель не повинен приходити до них і тягнути в школу їхніх дітей. Якщо росіяни, українці, киргизи та ін. навчаться читати і писати, нам це тільки зашкодить. Бо таким чином більш здібні дикуни зможуть долучитися до деяких історичних знань, а значить, і засвоять політичні ідеї, які в будь-якому випадку хоч якось будуть спрямовані проти нас. Набагато краще встановити в кожному селі репродуктор і повідомляти людям новини та розважати їх, ніж надавати їм можливість самостійно засвоювати політичні, наукові та інші знання. Тільки щоб нікому в голову не прийшло розповідати по радіо поневоленим народам про їхню історію. Музику, нічого крім музики. Бо весела музика пробуджує в людях трудовий ентузіазм".

 

Що ж стосується гігієни поневоленого населення, то ми зовсім не зацікавлені в поширенні серед них наших знань та створенні небажаної бази для колосального приросту їхнього населення. Потрібно заборонити проводити на цих територіях які б то не було гігієнічні акції. Адольф Гітлер

Відомо, що перед війною Гітлер обіцяв представникам української еміграції створення автономної від Німеччини української держави. Але з початком війни відмовився від цієї ідеї. 19 вересня 1941-го року в головному штабі фюрера було зроблено запис

"Найгірше, що можна зробити на окупованих територіях, - це видати підкореним народам зброю. Історія вчить нас, що народ поневолювач був приречений на загибель якщо він дозволяв підкореним народам носити зброю. Тому необхідно, щоб спокій і порядок на всьому окупованому російському просторі забезпечували тільки наші власні війська. Окуповані східні території повинні бути покриті мережею військових баз. Всі німці, які проживають в цьому просторі, повинні підтримувати особисті контакти з ними, тобто бути з ними особисто пов'язаними. В усіх інших випадках - проявляємо найсуворішу дисципліну і чітку організацію, щоби проведена політика заселення підкорених нами земель призвела до посилення німецького ядра".11 квітня 1942 року. "Вервольф"

"Якщо ми однією з завойованих провінцій дамо коли-небудь право створити власну армію або військово-повітряні сили, то з нашою владою над нею буде назавжди покінчено. Самоврядування веде до самостійності. За допомогою демократичних інститутів неможливо утримати те, що було колись здобуто силою. Навіщо підкорювати вільну країну, щоб потім повернути їй свободу? Перш за все ми не повинні спрямовувати німецьких вчителів на східні території. Інакше ми втратимо і дітей і батьків. Ми втратимо весь народ, так як вбиті в їхні голови знання про запас не підуть. Найкраще було б, якби люди освоїли там тільки мову жестів. По радіо для громади передавали б то, що їй корисно: музику в необмеженій кількості. Тільки до розумової роботи привчати їх не слід. Не допускати ніяких друкованих видань. Хто-небудь бачив, щоб європейська культура дала там гідні сходи? Виник духовний анархізм! Ці люди будуть відчувати себе найщасливішими, якщо їх по можливості залишать в спокої. Інакше ми виростимо там наших найлютіших ворогів. "Вервольф", 3 березня 1942 року

 

За матеріалами видання "Застільні розмови Адольфа Гітлера 1941-1942" Генрі Пікера

×