Редактори журналу Archaeology підбивають підсумки року. Вони склали список найбільш знакових археологічних відкриттів 2012-го. Підкреслюють, що обрані знахідки охоплюють 50 тисяч років історії та спонукають замислитися над вічним питанням: наскільки схожими на нас були дані люди? Чи дійсно їх мислення цілкомі відрізнялося від нашого?
У місті майя Ель-Соц (Гватемала) виявлені ліпні маски заввишки півтора метри, які прикрашали храм на вершині піраміди Ель-Діабло на честь засновника місцевої династії. Маски, створені в 350-400 роках, були розфарбовані яскраво-червоним і зображували кілька богів - мабуть, різні втілення сонячного божества, що відзначали різний час доби. Між богами поміщені зображення Венери та інших планет.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поняття "кінця світу" у майя взагалі не існувало - вчений
Найпередовіші дослідження, присвячені неандертальцям, - це вже не залишені ними артефакти і навіть не ДНК. Тепер це кальцінований зубний наліт. Карен Харді з Барселонського автономного університету (Іспанія) і Стівен Баклі з Йоркського університету (Великобританія) за допомогою хімічного аналізу вперше показали, що неандертальці вживали лікарські рослини. До рук вчених потрапили останки п'яти індивідуумів, які жили 50,6-47,3 тис. років тому в іспанській печері Ель-Сідрон. Судячи із зубів, неандертальці вдихали дим від багаття, їли приготовану на вогні рослинну їжу і не гидували гіркою ромашкою та деревієм. До речі, обрані методи аналізу підійдуть і для більш давніх зубів, що відкриває перед наукою чудові перспективи.
Дерев'яна палиця з щербинами з Прикордонною печери (Border Cave) в Південній Африці віком 24 тис. років містить найбільш ранні сліди отрути, виготовленої людиною. Артефакт був знайдений в 1970-х роках, але тільки зараз хімічний аналіз, проведений дослідницькою групою під керівництвом Франческо д'Ерріко з Університету Бордо (Франція), показав достатню кількість речовини з отруйного насіння рицини. Палка могла використовуватися для нанесення отрути на наконечники стріл, як це робиться досі день в культурі мисливців-збирачів сан (раніше їх називали бушменами). Отрута дуже важлива, тому що кістяні стріли, як правило, не здатні заподіяти тварині смертеь самі по собі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Просочені отрутою стріли довели, що бушмени старші на 30 тисяч років
Це лише один з об'єктів, схожих на артефакти сучасних південноафриканців. У печері знайдені також палка-копалка, намистини зі шкаралупи-страуса, різьблені кабанячі ікла, кістяні наконечники стріл і шматок воску. Деяким знахідкам близько 44 тис. років: можливо, хронологію культури сан має сенс відраховувати від цього моменту. У такому випадку це найстародавніша культура з існуючих нині й найбільш тісно пов'язана з першими людьми.
Результати дослідження допомагають зрозуміти, чому передбачається, що сучасна людська поведінка (створення об'єктів, які відображають символічне мислення або складні методи полювання) виникла в Африці. Попередні свідчення такої поведінки були виявлені в Південній Африці в печері Бломбос і в Піннаклі-Пойнт, де знайдені бісер, пігменти і артефакти, пов'язані з рибальством, віком понад 100 тис. років. Однак дані типи артефактів надалі зникають з археологічної літопису, натякаючи на те, що ці культури вимерли. Отрута й інші знахідки в Прикордонній печері, з іншого боку, є найбільш ранніми, від яких можна протягнути ниточку безпосередньо до сучасної культури. "Коли адаптація знарядь ефективна, немає сенсу мінятися", - підкреслює пан д'Ерріко.
Темпло Майор Теночтітлана (суч. Мехіко) служив центром суспільного життя ацтеків до іспанського завоювання. У 2012 році археологи дізналися і про його важливість для смерті, розкопавши більше тисячі щільно упакованих людських кісток, серед яких 45 черепів і 250 щелеп. Виявлений тільки один повний скелет - жінки, що лежить обличчям до низу, причому ліва рука заведена за спину, а права спочиває на животі. Її оточувало безліч чужих кісток, в тому числі щонайменше десять черепів, а також приношення у вигляді кераміки й деревного вугілля.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У місті ацтеків знайшли священне дерево Віцліпуцлі
Рауль Баррера з Національного інституту антропології та історії Мексики вважає, що це свого роду посвята після закінчення важливого етапу будівництва храму близько 1479-го. Судячи з безладної купи кісток, спочатку вони були поховані десь ще. Але не всі. Піднявши вулканічну плиту, на якій людей приносили в жертву, археологи знайшли ще п'ять черепів з отворами в них. Вірогідно, дірки проробили для того, щоб помістити їх на цомпантлі. Нам вся ця практика здається жахливою, але ацтеки вірили, що таким чином спілкуються один з одним земля і небо.
Виявлення 75 цвяшків для сандалій привело німецьких археологів до відкриття тимчасового римського військового табору в околицях міста Хермескайль поблизу Тріра на південному заході Німеччини. Сабіна Хорнунг на Університету Іоганна Гутенберга в Майнці і її колеги знайшли головні ворота, пласкі камені, якими було викладено вхід, і жорна, за допомогою яких римляни мололи зерно. Розкидані на бруківці шматки металу були визначені як цвяхи для армійського взуття, оскільки вони досить великі (близько 2,5 см в поперечнику) і несуть характерні позначки майстерні (щось подібне до хреста з маленькими точками). Дослідження місцевості за допомогою радара показало, що табір розтягнувся майже на 65 акрів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи розкопали найдавніший римський військовий табір у Німеччині
Фрагменти кераміки, як місцевої, так й імпортної, дозволили датувати табір 50-ми роками до н. е., тобто періодом Галльськох війни. З 58 по 50 рік до н. е. Юлій Цезар провів три кампанії проти кельтських племен з метою завоювання сучасної Франції та Бельгії.
Варто відзначити, що табір розбитий в декількох кілометрах від так званого Хунненрінга - великого кельтського укріплення з 9-метровими стінами. Подібні центри військової і політичної влади галлів були головною мішенню римських військ. Замість того щоб ганяти по лісах розрізнені племена, Юлій Цезар діяв більш мудро.
За новими даними, зображення "вульви" було вирізане на півторатонній вапняковій плиті у французькій печері Абрі-Кастаньо приблизно 37 тис. років тому. І це мінімум. Дата приблизно відповідає оцінці того, коли печера обвалилася. Таким чином, це один з найбільш ранніх прикладів наскельного мистецтва Європи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Серед найдавніших наскельних малюнків знайшли еротичне зображення
Під каменем знайдені сотні артефактів ранньої оріньякської культури - культури перших людей сучасного типу, які прийшли в Європу. Відбиток вульви на підлозі прихистку, а також відсутність накопичення осаду між брилою та підлогою підказали археологам, що радіовуглецеве датування декількох фрагментів кісток, розчавлених стелею, що впала, дасть точний вік обваленню і приблизний - гравюри.
Винахід кераміки для збору, зберігання та приготування їжі став важливим кроком у розвитку людської культури й поведінки. Досі вважалося, що гончарна справа виникла близько 10 тис. років тому - в епоху неолітичної революції, яка подарувала нам також землеробство, домашніх тварин і жорна. Однак знахідки більш давньої кераміки скасували цю гіпотезу. Цьогоріч рекордсменом названі знахідки з печери Сяньженьдун в провінції Цзянсі на південному сході КНР. Розкопки в печері проводилися в 1960-х, 1990-х і 2000 році, але датування найбільш ранньої кераміки викликало сумніви. Дослідники з Китаю, США та Німеччини заново перекопали це місце в пошуках відповідних зразків для датування. Незважаючи на досить складну стратиграфію (це не дозволяє спертися на неї при оцінці віку артефактів), учені впевнені в тому, що найбільш раннім черепкам 19-20 тис. років, тобто вони на кілька тисяч років старші за екземпляри, які вважалися найдавнішими.
Випадки мистецької муміфікації в Європі рідкісні. Ось чому пара скелетів, знайдена в 2001 році в Скарб-Халлані - поселенні бронзового століття на острові Південний Уїст шотландського архіпелагу Зовнішні Гебріди, - стала сенсацією.
Скелети чоловіка й жінки віком 3 тис. років перебували в позі ембріона. Тести показали, що їх навмисно помістили на деякий час в довколишні торфовища, де мікроорганізми завадили повному розкладанню. "Муміфікація напрочуд широко поширена у світовій історії, але це перший приклад подібної практики на Британських островах бронзового століття", - відзначає Майк Паркер Пірсон з Університетського коледжу Лондона (Велика Британія).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найоригінальніші похоронні традиції світу (ФОТО)
Подальші дослідження привели до ще більш вражаючого відкриття. Чоловічий скелет виявився збірною солянкою: торс, череп з шиєю і нижня щелепа належали трьом різним людям. ДНК-тести показали, що жіночий скелет складений із жіночого торсу, чоловічого черепа й руки третього індивідуума, чия статева приналежність поки невідома. Радіовуглецеве датування говорить про те, що череп жіночої мумії приблизно на 50-200 років старший за торс.
Археологи поки не вирішили, чому ці останки були піддані муміфікації, а потім були зібрані воєдино. Можливо, це символізувало злиття декількох сімей. "У ті часи, - припускає пан Пірсон, - право на землю залежало від належності до того чи іншого роду, і тому предки, так би мовити, у плоті служили чимось на зразок оригіналу документа".
Влітку археологи виявили справжній скарб. Дорогоцінні прикраси та монети були зариті у дворі стародавньої будівлі в околицях міста Кірьят-Гат на півдні Ізраїлю. За попередніми даними, скарби відносяться до часів повстання Бар-Кохби 132-135 років - одного з найбільших заколотів євреїв проти римлян. Якась багата жінка загорнула найдорожче в ганчірочки, сподіваючись перечекати смутні часи. Мабуть, їй не пощастило.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли римський перстень із зображенням крилатої богині
Читаючи звіт про розкопки у 1914 році могили часів Першої династії (бл. 3150-2890 років до н. е.) в елітному некрополі Абу-Раваш, єгиптолог Ян Трістант звернув увагу на одну дивну річ. Автор, легендарний французький археолог П'єр Монте, писав, що на північ від глинобитної гробниці (мастаби) він виявив дерев'яну підлогу. Пану Трістанту, співробітникові Університету Маккуорі (Австралія), це здалося дивним, тому що повідомлення про дерев'яну підлогу навколо мастаба більше ніде йому не зустрічалися. Відчувши сенсацію, він відправився на розкопки тієї ж гробниці, якою займався Монте близько століття тому. Його підозри виправдалися: у ямі, оточеній стіною з глинобитних цеглин, лежав найдавніший єгипетський човен, відомий вченим. Його побудували приблизно в 2950 до н. е.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Єгипті виявили похоронний човен віком 5 тисяч років
Немає сумнівів, судно відігравало якусь роль в обряді похорону власника гробниці - високопоставленого чиновника. Трістант виявив неподалік артефакти, які вказують на пишний похоронний бенкет (глиняні глеки з-під пива і хлібну закваску). Церемоніальні човни не раз знаходили на царських кладовищах. Вони повинні були нести фараонів в загробний світ. Але в гробницях людей, які не належали до сімейства правителя, подібні знахідки рідкісні. Про те, яку функцію вони виконували в таких випадках, Ян Трістант не береться судити.
3 
1
Коментарі