Стародавні люди, можливо, звели підкову Стоунхенджа з крупного пісковика понад 4 600 років тому, а так звані блакитні камені (bluestones) були імпортовані з Уельсу пізніше.
Цією гіпотезою Тімоті Дарвілл з Борнмутського університету (Велика Британія) та його колеги кидають виклик традиційному уявленню про те, що все починалося з малих каменів і Стоунхендж будувався поступово, протягом сотень років. Згідно з новими даними, які засновані на статистичній обробці дат, отриманих для однієї з найвідоміших і найзагадковіших пам'яток європейського неоліту, кожен елемент Стоунхенджа зводився у відносно короткі терміни різними поколіннями будівельників.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Газони й мінімум туристів - за два роки змінять територію біля Стоунхенджа
Кажучи по совісті, у археологів та істориків досі немає чіткого пояснення того, навіщо доісторичні люди будували мегаліти. Втім, гіпотез щодо цього вистачає: Стоунхендж називають то гігантським сонячним календарем, то символом єднання, то похоронним пам'ятником.
Колись в центрі Стоунхенджа (до наших днів дійшли далеко не всі камені) розташовувався овал "блакитних каменів", тобто магматичних порід, які набувають блакитного відтінку на свіжому сколі і коли намокають. Навколо них підковою стоять п'ять гігантських мегалітів з пісковика - трілітони: два вертикальні камені і поперечина зверху. Далі знову йде кільце з блакитного каменю. Маса валунів з пісковика досягає 40 т, а блакитних каменів - 4 т.
На думку більшості дослідників, овал і коло з'явилися раніше підкови. Але пан Дарвілл і його колеги, приступивши до розкопок 2008 року, прийшли до висновку, що загальноприйнята хронологія є неправильною. Датування знайдених цією групою оленячих кісток, а також артефактів, виявлених під час попередніх розкопок, дозволило скласти інший графік будівництва Стоунхенджа.
Автори не сперечаються з тим, що вперше людина звернув увагу на це місце близько 5 тис. років тому, коли був виритий кільцевий рів і споруджений насип приблизно 110 м в діаметрі. Потім (і тут нова гіпотеза суперечить попередній) десь в районі 2600 року до н. е. неолітичні скотарі побудували підкову з пісковика, видобутого в кар'єрах по сусідству. Тільки після цього з Уельсу доставили блакитний камінь, який протягом наступного тисячоліття ставили то так, то сяк.
Г-н Дарвілл вважає, що творцями підкови були найдавніші свинопаси Британських островів, а блакитним каменем займалися представники культури дзвоноподібних кубків, які прийшли пізніше з континенту. Вони пасли овець і корів.
Результати дослідження опубліковані в журналі Antiquity.
3 
1
Коментарі
5