Археолог перенесла місце розташування одного з семи чудес давнього світу

 

Де розташовувалися висячі сади Вавилона? Історичні джерела поміщають їх, зазвичай, у Вавилоні, але, це може бути результатом помилки, викликаної кількома цікавими збігами, переконують вчені.

Висячі сади Семіраміди, одне з семи чудес давнього світу, знаходилися, як вважає історик з Оксфорда, не в Вавилоні, а в 500 км кв північ, в Ніневії (головний суперник Вавилону).

Після більш ніж 20 років досліджень Стефані Даллі з Інституту сходознавства Оксфордського університету нарешті зібрала достатньо аргументів на користь того, що знамениті сади - справа рук ассірійського правителя Сеннахеріба, а зовсім не Навуходоносора II.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археолог розкопав у себе в саду давньоримський театр

Вперше пані Даллі озвучила цю гіпотезу в 1992 році. У книзі, яка ось-ось побачить світ, наводяться чотири докази.

По-перше, барельєф з палацу Сеннахеріба в Ніневії зображує дерева, які ростуть на критій колонаді, тобто як в класичних описах садів. Важливо зауважити, що оригінальний барельєф був втрачений в середині 19 століття. Виявлений британським археологом Остіном Генрі Лейардом в 1840 році, він перебував у такому поганому стані, що його поверхня, найімовірніше, незабаром остаточно зруйнувалася. Крім того, він, можливо, затонув у річці Тигр разом з іншим вантажем, який Лейард віз з Ніневії. На щастя, художник, що працював разом з археологами, встиг замалювати барельєф, і малюнок був відтворений в книзі Лейарда про Ніневію, опублікованій в Лондоні в 1853 році.

 

Подальші дослідження пані Даллі показали, що після того, як Ассирія завоювала Вавилон в 689 році до н. е., її столицю Ніневію, можливо, розглядали як "Новий Вавилон". Через це пізніше і стали вважати, що висячі сади розташовувалися в самому Вавилоні. І це не перший такий випадок: у 13 столітті до н. е. ще одне месопотамське місто Борсиппа називали "другим Вавилоном". Більше того, після успішного походу Сеннахеріб дав усім воротам Ніневії назви врат Вавилона.

По-третє, абсолютно пласка місцевість, яка оточувала Вавилон, не дозволила б доставити в місто кількість води, необхідну для існування легендарних садів. Топографія Ніневії, навпаки, робила це можливим.

Нарешті, пані Даллі з'ясувала, що класичні описи висячих садів були складені істориками, які відвідали руїни Ніневії. Наприклад, в 331 році до н. е. Олександр Македонський напередодні битви при Гавгамелах розбив табір біля одного з акведуків, за яким, як вважає пані Даллі, в сади подавалася вода. А у свиті Олександра, як відомо, були історики Каллісфен, Клейтарх і Онесікріт. Їхні роботи не збереглися, але послужили джерелом описів висячих садів через кілька століть.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Римі руйнується недобудоване чудо світу

Крім іншого, пані Даллі вважає своє дослідження першим, яке доводить саму реальність садів Семіраміди. Їх побудували на штучному пагорбі приблизно напівкруглої форми біля 25 м заввишки з численними терасами. Біля його підніжжя знаходився великий басейн, який живився потоками води, які стікали зі схилів. Дерева та квіти росли на невеликих штучних полях на вершині критих колонад. Весь сад займав біля 120 м в поперечнику. Вважається, що для його зрошення було потрібно щонайменше 35 тис. л води, які доставлялися за системою акведуків і каналів за 50 км. Воду піднімали за допомогою бронзових гвинтових насосів.

 

До речі, в тому, що Сеннахеріба могли переплутати з Навуходоносором, немає нічого дивного. Обидва вели агресивну зовнішню політику і зважилися на руйнування релігійних святинь: перший знищив храми Вавилона, а другий - Храм Соломона в Єрусалимі. Пізніше скривджені ними народи вважали, що обох за це спіткала божа кара: Сеннахеріба був нібито убитий власними синами, а Навуходоносор - обернений у звіра.

І останнє. Приблизно в 700 році до н. е. або трохи пізніше Сеннахеріб наказав висікти напис, що прославляв його палацові сади які диво з див. Можливо, саме вони і стали прообразом садів з пізнішої легенди про мідійську дружину вавилонського царя, яка нудьгувати за батьківщиною.

×