День боротьби з інсультом: як вчасно розгледіти і допомогти людині

Всесвітній день боротьби з інсультом відзначається 29 жовтня. Це захворювання розвивається внаслідок раптового припинення кровопостачання частини головного мозку або крововиливу в порожнину черепа та стискання тканини мозку кров'ю.

Наслідком цього є порушення функціонування та загибель нервових клітин ураженої ділянки, що, у свою чергу, викликає порушення або втрату функцій тих частин тіла, якими вони керують. Залежно від локалізації ураження, можливе порушення мови, чутливості, рухової функції, зору, пам'яті тощо.

Українська асоціація боротьби з інсультом наводить наступні ознаки інсульту: раптова м'язова слабкість; оніміння чи поколювання в ділянці обличчя, руки, ноги чи однієї половини тулуба; раптове ускладнення при розмові або розумінні мови; раптова повна або часткова втрата зору на одне чи обидва ока; надзвичайно сильний головний біль; втрата рівноваги; запаморочення.

Точніше про них розповіла Уляна Супрун на своїй сторінці у Фейсбук.

"Інсульт - це невідкладний стан. Якщо у людини раптово змінилось мовлення, перекосило обличчя або почали погано слухатись рука чи нога на одній половині тіла, слід негайно зателефонувати 103 і наполягати на доправленні до тієї лікарні, де є КТ або МРТ. Від того, як швидко та якісно буде надане лікування у перші години інсульту, залежить одужання та якість життя пацієнта", - уточнює лікар.

Навколо інсульту є багато міфів. Про них треба знати правду, щоб врятувати себе.

МІФ 1. При інсульті потрібен спокій, людину не можна перевозити з дому до лікарні або з однієї лікарні до іншої.

Насправді, людей з інсультом потрібно якнайшвидше доправити до лікарні. Ситуації, коли перевезення в умовах автомобіля "швидкої" може погіршити стан здоров'я пацієнта, трапляються вкрай рідко (тиск нижче 80 мм рт.ст., не зупинена кровотеча, кома та ШВЛ).

МІФ 2. Якщо прояви інсульту швидко минули, подальше лікування не потрібне.

Усім людям, які пережили інсульт, необхідні термінова консультація лікаря-невролога. Також обстеження, яке дозволить зрозуміти причину і призначити необхідну профілактику. Тільки так можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.

МІФ 3. При лікуванні необхідні крапельниці

У більшості випадків інсульту крапельниці мають сенс лише протягом 1-2 діб від початку захворювання. Більшість ліків, які при інсульті широко використовуються в Україні та вводяться за допомогою крапельниць, не мають науково доведеної безпечності та не використовуються для лікування інсульту.

МІФ 4. Лікування інсульту складається з гострого періоду. Тоді хворий не повинен сідати чи ставати на ноги та має прокапатись. І подальшої реабілітації, яка розпочинається за кілька тижнів чи місяців, коли хворий зміцніє.

Насправді реабілітація при гострому інсульті має розпочатися за 2-3 дні після надходження до лікарні. Чим пізніше розпочнеться реабілітація, тим меншою буде від неї користь.

МІФ 5. Час лікує. Порушення, спричинені інсультом (слабкість руки чи ноги, порушення мови, двоїння тощо), поступово зникнуть самі по собі.

Мозок людини може самостійно відновлювати свою роботу, що призводить до зменшення порушень. Це відбувається протягом перших 2-3 тижнів не у кожного пацієнта.

Щоб досягти максимального відновлення порушених функцій, більшість пацієнтів потребують реабілітації. Це не уколи чи крапельниці, а заняття з фізичним терапевтом, ерготерапевтом і логопедом. Вони займаються відновленням порушених функцій і зменшенням потреби у сторонній допомозі.

Масаж, ванни, електростимуляція уражених кінцівок, бджоли, п'явки, клітинна терапія не мають науково доведеної ефективності та не рекомендовані для використання.

МІФ 6. Інсульт виникає внаслідок стресів, і його неможливо уникнути.

Факторами ризику інсультів є похилий вік, нездоровий спосіб життя і медичні проблеми. До чинників способу життя, що підвищують ризик інсульту, належать куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність (менше 150 хв. на тиждень) та ожиріння.

До числа медичних проблем відносяться підвищений кров'яний тиск (більше ніж 140/90 мм рт.ст. - головна загроза, навіть якщо пацієнт добре почувається), цукровий діабет, миготлива аритмія (підвищує ризик інсульту уп'ятеро!) і високий холестерин.

Можна визначити фактори ризику інсульту та розрахувати його імовірність протягом найближчих 5 або 10 років. Знаючи це, можна дати пацієнту поради, як зменшити ризик на 50-80%.

МІФ 7. Щоб запобігти інсульту, необхідно раз-двічі на рік лягати у лікарню прокапатись або почистити судини.

"Прокапування" немає жодних науково доведених переваг у профілактиці інсульту і не рекомендоване для використання у розвинених країнах. За рекомендацією лягти "прокапатись" може стояти що завгодно, але не науково-обґрунтована сучасна профілактика чи лікування інсульту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Супрун розповіла, як протидіяти інфекціям

Що робити, щоб уникнути інсульту:

- потрібно вести активний спосіб життя. Почніть із звичайних прогулянок. Не менше 30 хв. на день. І намагайтеся ходити у максимально швидкому темпі. Таке навантаження допоможе вам зміцнити судини;

- позбутися шкідливих звичок. Перш за все, кинути курити, що прибере величезне навантаження на організм. Кількість вживаної солі теж потрібно зменшити до 2-4 г у день;

- слідкувати за станом свого організму. Якщо є зайва вага, то почніть тренуватися, щоб скинути її. У той же час потрібно приділяти увагу вашому тиску. Щоденно вимірюйте його, і якщо він буде підвищений, зверніться до лікаря. Також корисно перевірити кількість глюкози у крові.

×