12-річна Тетяна Мацюк з Івано-Франківська раптово захворіла п'ять років тому. Почала різко худнути, на тілі з'явилися крововиливи. Лікарі діагностували апластичну анемію. Кістковий мозок перестав виробляти клітини крові. Курс лікування дав результати, і в дівчинки почалася ремісія. Хвороба повернулася торік улітку. Врятує Тетяну пересадка кісткового мозку. В Україні таку операцію роблять лише, коли донором є хтось із рідних.
— Клітини мозку батьків і брата, 3-річного Колі, не підійшли, — говорить волонтер з Івано-Франківська Галина Батюк. — Таня не хотіла, щоб Коля був донором. Жаліла малого. Молилася, аби його мозок не підійшов.
Мацюки почали збирати гроші на лікування за кордоном. Подали документи у різні закордонні клініки.
— Першими відгукнулися з Ізраїлю. Виставили рахунок — 120 тисяч євро. Гроші треба було дати одразу, ще до операції. А їх не було.
Зупинилися на німецькій клініці. Там просили на 57 тис. більше, але платити можна було поступово.
— Лікарі погодилися терміново взяти дівчину. Дають значно більше шансів на життя, аніж ізраїльські. Батьки з Танею виїхали за кордон.
Трансплантація від нерідного донора займає перше місце за кількістю операцій, які українці роблять за кордоном. Часто лікують також астму, серцево-судинні захворювання, рак і безпліддя.
— Українські лікарі не гірші за іноземних. У нас особливо хороші хірурги, — каже Сергій Шалімов, директор Інституту онкології Академії медичних наук України. — Головна біда нашої медицини — поганий сервіс і старе обладнання.
Більшість онкохворих їдуть лікуватися в Ізраїль та Німеччину. Там пухлини вирізають, роблять хіміо- та променеву терапії. В Америці та Японії застосовують новітніші методи — кібер- і гамма-ніж. Ними передусім оперують пухлини головного мозку. Роблять це без трепанації та наркозу. Таке лікування майже вп'ятеро дешевше звичайної операції.
Клімат Ізраїлю корисний астматикам.
— Курорт Арад відомий на весь світ. Там сухе чисте повітря, яке помічне також для алергіків. Воно насичене випаровуваннями Мертвого моря, які нормалізують роботу бронхів і легенів, — каже столичний алерголог Лариса Ярощук. — Але раджу не витрачати грошей, їхати в Карпати чи Крим. Там астму лікують не гірше.
В Європі заборонене штучне запліднення за допомогою донорської яйцеклітини чи сперматозоїдів. Не дозволяється також сурогатне материнство. Тому бездітні пари їдуть до Індії чи Росії.
— Індія найкраща в питаннях безплідності, — каже гінеколог із Києва Оксана Мацюк, 43 роки. — Запліднюють там пацієнтів будь-якого віку. Був випадок, коли народила жінка в 73 роки. В Європі не беруться за старших 45 років.
Із серцево-судинними захворюваннями звертаються найчастіше до німецьких лікарів. Кардіологи добре роблять операції аортокоронарного шунтування. Беруться навіть за пацієнтів із порушеннями скорочень шлуночків серця. В інших центрах таким хворим пропонують трансплантацію серця або відмовляють в операції.
Після операції часто бувають ускладнення
Головним недоліком лікування за кордоном Сергій Шалімов називає короткочасну післяопераційну реабілітацію.
— Вона дуже важлива, бо часто бувають ускладнення. Треба поновити нормальний кровообіг у прооперованій частині, слідкувати за рубцями. Пацієнту слід підібрати препарати, вітаміни, розробити комплекс фізичних навантажень. А зазвичай як буває? Операцію зробили, і після кількох днів перебування у лікарні пацієнта виписують додому. Передають у руки сімейному лікарю, який спостерігає за ним під час відновлення. Це дороге задоволення, тому наші люди, ще слабкі, вертаються додому.
Коментарі