Полтавець 47-річний Євген Крайов торік одружився на невістці Світлані. До того вона рік була заміжня за його сином Іваном. Пара півроку приховувала стосунки. Коли Іван дізнався, пішов з дому і досі не розмовляє з батьком.
"Коли розлучився із першою дружиною, із сином залишилися в трикімнатній квартирі. Мать не особливо спілкувалася з Іваном. Син Світлану забрав із небагатої сім'ї. Через півроку після одруження поїхав у відрядження. Як залишилися самі, між нами з невісткою почали проявлятися почуття. Зразу соромилися, але після поцілунку вже не могли один без одного, - розповів Євген. - Син повернуся, зразу нічого йому не сказали. Але через півроку я не витримав і зізнався. Син мовчки зібрав речі і з'їхав з квартири. З того часу жодного разу з ним не розмовляв і не бачив, слухавку не бере. Хочу з ним помиритися, але не знаю, як до нього знайти підхід".
Психолог з Полтави Людмила Москаленко говорить, Іван відчув подвійну зраду, бо вона прийшла від рідної людини. В таких випадках люди звертаються до психотерапевтів, реабілітація триває від року і більше.
"В данному випадку зрадили дві рідних людини — батько і кохана. Це взагалі може вибити чоловіка із колії на довгий час. Існує думка, що жінки болісніше сприймають зраду, але насправді чоловіки переживають її так само. Плюс хлопець немає нормальних стосунків з матір'ю. Опинився в такому собі трикутнику недовіри, це факт глобальної зради, - розповіла Людмила Москаленко. - Щоб повернутися до нормального життя, треба пройти складну роботу, практично жити по-новому. Після зради людина спочатку її заперечує, мовляв, цього не може бути, потім на зміну приходить злість, ненависть, агресія. Людина може впасти в крайнощі — пити алкоголь, вживати наркотики чи антидепресанти, цього не треба робити. Найкраще звернутися до психотерапевта, ще ліпше - прийти до спеціаліста разом із батьком, тоді реабілітація пришвидшиться. Якщо хлопець не хоче звертатися до фахівця, йому все одно обов'язково треба вивільняти почуття — піти на бокс, бити посуд, кричати".
Психолог радить батькові не нав'язуватися і в жодному разі не звинувачувати сина.
"Якщо чоловікам вдасться поговорити, то батькові просто треба попросити пробачення, бажано, щоб це зробила і його теперішня дружина. Але в жодному разі не треба вимагати прощення, якихось рішень. Чи казати, ти сам у всьому винен, бо мало давав уваги дружині. Розмова має бути правдивою. Батькові потрібно визнати, що він зробив боляче, сказати, що і самому боляче. Якщо син мовчатиме, не нав'язувати розмову, не надзвонювати. Просто чекати реакцію. Гарним об'єднавчим фактором є спільне свято, наприклад, весілля якогось родича. Батько може просто привітатися із сином. Потім чекати на реакцію. Якщо син посміхнеться, щось запитає, обережно говорити на нейтральні теми".
2 
1
Коментарі