Верховна Рада 24 лютого 230 голосами підтримала закон про скасування обов'язкового другого підпису на первинних документах бухгалтерського обліку.
Йдеться про документ, який змінює вимоги до оформлення фінансової документації у приватному секторі, повідомляє парламент, передає Liga.
Перед голосуванням позицію щодо законопроєкту висловив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. За його словами, ініціатива викликала дискусії з боку урядових структур.
"Він на одну норму, але дався нам дуже важко. Міністерство фінансів не в захваті від цього законопроєкту, Державна податкова служба також не в захваті. Але бізнес наполягає і просить підтримати. Бо якщо він у відносинах між собою вирішить, що йому не потрібні два підписи, кіпи паперу і не потрібно тримати додаткових бухгалтерів, щоб обслуговувати ці папери, то це його право", - сказав Гетманцев.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні хочуть дозволити вести бізнес без ФОП: що ховається за пропозицією
Наразі одним із ключових первинних документів є акт виконаних робіт або наданих послуг. Він підтверджує факт завершення робіт, підписується обома сторонами та засвідчує відсутність претензій.
Законопроєкт №14023 до другого читання передбачав, що під час оформлення первинного документа посада, прізвище та особистий підпис представника замовника не є обов'язковими, якщо це визначено договором. Водночас господарські операції мають бути відображені у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення.
Нові правила не застосовуються до операцій за публічні кошти. Також виняток стосується договорів оренди державного або комунального майна, будівельного підряду, а також угод про пожертву, благодійну чи гуманітарну допомогу.
У грудні 2025 року Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт щодо запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців (ФОП) починаючи з 2027 року.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, законопроєкт передбачає, що з 1 січня 2027 року ФОП зобов'язані будуть реєструватися платниками ПДВ, якщо річний обсяг їхніх операцій з постачання товарів чи послуг перевищує 1 млн грн.
Депутат уточнив, що уряд планує внести документ до парламенту до 15 січня 2026 року у межах виконання "prior action" для МВФ.
Прийняття закону очікується до кінця березня 2026 року, що стане сигналом для фонду ("маяк МВФ"). Железняк назвав це "чеком за популізм", зазначивши, що зараз Україна змушена компенсувати попередні соціальні роздачі, як-от кешбек, виплати по 1000 грн та інші програми.
2 
8642
Коментарі