Після парламентських виборів очікується погіршення ситуації. Держкомстат оприлюднив інформацію, що вперше за довгий час почалося падіння виробництва в окремих галузях української економіки. Про наслідки цього явища та інші проблеми в галузі економіки розповідає екс-міністр економіки Віктор Суслов.
Чого нам чекати в економіці в найближчі місяці?
- Розпочалась друга хвиля економічної кризи. Зараз спостерігається негативний феномен — це уповільнення і швидке падіння виробництва в обробній промисловості. Це закономірні результати політики грошового голоду, яку проводить Нацбанк - обмеження кредитування, боротьба з інфляцією. В останньому дійсно досягли успіху, а з точки зору стимулювання виробництва "натягнули віжки", зупинили економічне зростання. Збільшився податковий прес на виробництво. В ньому починається рецесія.
До кінця року ситуація зміниться?
- Зупинити ці негативні процеси буде надзвичайно тяжко. Вони розвиватимуться далі, тому МВФ погіршив прогноз росту ВВП. Бюджет буде невиконано. Після парламентських виборів очікується погіршення ситуації. Девальвацію гривні вже рік, як треба було проводити. Її утримують важелями жорсткої грошової політики, бо керуються політичними, а не економічними цілями. Це виллється в достатньо серйозні проблеми. Наприкінці року потрібно чекати на секвестр бюджету, девальвації, підвищення тарифів ЖКГ, підвищення цін на газ, безробіття. Програма співробітництва з МВФ не поновиться. Почнуться проблеми із зовнішніми інвестиціями, з обслуговування зовнішніх боргів. Якщо й надалі будуть утримувати долар, ще більше загостряться проблеми з експортерами. Власники металургійних комбінатів — це ядро правлячої партії. Вони пожертвували всім, чим могли. А тепер вони повинні отримати хоча б нормальні умови для своєї роботи.
Тобто, необхідно підвищувати курс долара?
- Підвищувати курс долара треба не раптово, а поступово до 8.50. Можна піти іншим шляхом. Наприклад, ратифікувати угоду про Зону вільної торгівлі з СНД. Можна вступити в Митний союз, і отримати велику знижку на газ. Будуть обмеження зі сторони Митного союзу при імпорті. Це логічно. Бо вони знімають бар'єри для членів союзу. Для не членів вони їх ставитимуть. Це стосується всього світу. Якщо такі рішення будуть прийняті, то відразу можна покращити ситуацію. Бо продукцію українського машинобудування купує в основному тільки Росія, і країні пострадянського простору. Європа в нас не купує літаків, суден, залізничних вагонів. Машинобудування можна врятувати, лише уклавши договір з СНД.
В політичному житті країни щось зміниться?
- Політична напруга в країні зростатиме. Все залежатиме від політики Нацбанку. Влада зараз напружено думає. Президент розуміє всю серйозність ситуації. Знову очікуються серйозні кадрові перестановки в уряді. Кого на кого мінятимуть ще рано говорити.
Як Ви ставитесь до впровадження податку на багатство?
- В самому підході дуже багато популізму. Постійні виплати не можливо проконтролювати. Адже ви можете їх продати або віддати. А хто тоді в такому випадку платитиме податок? В момент продажу весь податок повинен виплачуватись наперед. Це називається акцизний податок. На це будуть витрачатись великі трудові зусилля податкової служби. Його обійти дуже легко. Можна підвищити ставки на дорогі автомобілі. Можна ввести акцизи там, де вони не введені на предмети розкоші - на хутра, наприклад, чи на деякі види послуг. Ця ідея - помилкова, бо українське законодавство дає можливість обкласти податком предмети розкоші. Це називається акцизним законодавством. Нерухомість треба обкласти податком, встановивши неоподатковуваний мінімум. А що більше 100 квадратних метрів, наприклад, треба оподатковувати за підвищеними ставками, не роблячи ні для кого виключення. У нас багаті люди розглядають нерухомість як засіб накопичення. Інвестуються мільярди у нікому не потрібні особняки, ціною в мільйони чи десятки мільйонів. Це розтрата громадської праці.
Чи це не призведе до збільшення контрабанди?
- Все залежить від корумпованості митного контролю. Я не думаю, що це збільшить контрабанду. Адже якщо в нас є така можливість ввезти контрабанду автомобілів, наприклад, їх і так ввозять і при тих акцизах, які є сьогодні. Ви подивіться на інші країни, в порівняні з ними в нас ці "Бентлі", "Ролс-ройси", "Лексуси" набагато дешевші. Бо в інших країнах використовуються дуже високі акцизні податки. Якщо люди багаті, можуть собі дозволити їздити на машинах класу "люкс", "преміум-класу", вони можуть собі дозволити платити відповідні податки. І за кордоном такі машини вартують утричі дорожче. А в нас низькі ставки.
Як вплинуть на економіку соціальні ініціативи президента?
- Значна частина громадян отримає виплати й доплати. Люди витратять ці гроші на якісь товари. Вони заплатять 20 відсотків податку на додану вартість. Тут має бути ефект не стільки економічний, як соціальний. Мінус може бути лише в одному, що це не йде в рамках загальної системної політики. Наприклад, на сьогодні 121 мільярд заборгованості по вкладах радянського "Ощадбанку". Планується виплатити шість. Залишається 115. Коли буде виплачена решта? Ці гроші не визнані державним боргом, не оформлені цінними паперами, по них не виплачується відсотки. З цих причин вклади знецінились у сім разів, починаючи з 1996 року, коли був прийнятий закон про виплату.
3 
8642
Коментарі
12