Із вас 350 гривень

– Зробимо тобі операцію в моїй лікарні. Без черги зайдеш до лікаря і ставлення хороше буде, – каже дружина.

Кілька місяців тому вколов ножицями великий палець на нозі. З того часу він набряк і постійно болів. Мазі й примочки не допомагали. Коли пішов гній, зрозумів: без міні-операції не обійтися. Дружина наполягала, аби йшов у поліклініку, де вона кілька років працювала медсестрою.

– Там мене всі хірурги знають. Зроблять акуратно і якісно. Рану почистять. І платити нічого не треба. Максимум – коробка цукерок чи пляшка горілки, – говорила Марина.

Я відмовився. Сказав, що хочу все зробити по-чесному і без "блату". Пішов у лікарню за пропискою, відсидів у черзі, оформив картку пацієнта. Хірург років під 70 зустрів доброзичливо. Повів у міні-­операційну. Доки різав палець, розповідав про погоду і цікавився моїм самопочуттям.

– Ну вот и все, молодой человек. C вас 350 гривен. Платить нужно мне. Можете это сделать на первой перевязке, – каже й іде з кабінету.

Медсестра мовчки забинтовує палець.

Вибачаюся перед дружиною. Згоджуюся ходити до медиків по знайомству.

– А краще шуруй у приватні клініки. Хоч не менше 500 гривень віддати треба, зате лікарняний подовжують на скільки хочеш, – говорить знайомий Ігор. – Третій тиждень із "грипом" сиджу. Хоча вилікував застуду за п'ять днів. Колеги співчувають. А я вже у Львові побував і в Одесі у друзів. І з роботою проблем не буде.

×