17-го грудня в Україні виходить в прокат новий епізод "Зоряних війн" - "Пробудження сили". Сюжет розповідає історію через 30 років після смерті темного лорда Дарта Вейдера. Слоган цієї частини - "Кожне покоління має історію".
Про те, яку сторону обере Україна, та якою буде нова стрічка Gazeta.ua розповіли українські Дарт Вейдери, Чубакки й Магістри Йода.
Чубакка, Київ, 29 років, IT-спеціаліст
— Іноді краще помовчати, ніж сказати якусь дурницю. Тому мій персонаж не знає людської мови. Квитки купив в перший тиждень продажів, йду в кіно зі своєю дівчиною. Вона також не пропустила жодного епізоду. Для України вихід "Зоряних війн" - це культове явище. Кажуть, що й мій образ також став культовим, але я не впадаю в зіркову хворобу. Зараз ми поки ще на світілій стороні, але від темряви Україну відділяє один крок. Люди стали жорсткішими, осудливішими, ніхто нікому не допомагає - хіба так можна? Ті, хто на світлій стороні, не мають так чинити. Певно всі вже повісили свої мечі вдома над телевізором й забули про велику битву. А вона ще триває.
— Чубакка - це втілення мудрості. Я мало говорю, але швидко дію. На Майдані вистояв всі дні. Ніколи не забуду, як в мене на руках загинув друг. Тоді хотілось перейти на темну сторону, але я втримався від спокуси. Війна й досі в наших головах. Головне - триматись разом й вимкнути телевізор. Той, хто хоч раз вбивав, завжди матиме в собі частку темних сил. Після Майдану вони присутні в кожному. Але здаватись ще рано.
— Ненавиджу Скайвокера. Він зрадник. Скайвокер Федорович втік в Росію, а там, як відомо, зараз все погано. Люди зомбовані, думають собі, чорт знає що. В мене там друзі живуть. На політичні сили не спілкуємось, бо вони кажуть, що не знають, яку зі сторін підтримати. Ненавиджу їх, але розумію, що якщо в Росії людина не визначилась, то значить ще є шанс на "перемогу". А поки навкруги суцільна "зрада". Бо в нас в Раді купа таких Скайвокерів. Взяти, хоча б Скайвокера Олексійовича, того, що країною керує. Темнить він, й люди це бачать.
— Дуже люблю епізод "Атака клонів. Імперія наносить удар у відповідь". Пам'ятаю, як ми з Ханом знищили зонд, але він встиг злити знімки бази повстанцям. Хоча до цього світла сторона перемогла. Ми не розслаблялись, бо розуміли, що все ще триває. Дуже важливо осягнути те, що найскрутніші часи - це ті, коли ти за крок до перемоги. В цей час темні сили найближче. Україна зараз перемагє, але ще не перемогла.
— Я дуже люблю кіно. Перший фільм, який я подивися і запам'ятав на все життя - це "Чужий". Намагався його малювати, але виходив якийсь черв'як з зубами. "Чужий" вбив в мені художника. Потім були "Зоряні війни". Я люблю більше фантастику, бо реальності довкола й так забагато. Особливо в Україні. Тут реальне навіть те, що не мало ним бути: смерть, кров, ворожнеча. Сучасне кіно не дуже люблю. Ходив на "Любов" Гаспара Ное. Збудився так, що не міг нормально дивитись фільм. "Зоряних війн" чекаю з нетерпінням. Особливо добре, що вони вийдуть взимку. Бо це хороший час для кіно. Навкруги - сніг, мінусова температура, а тебе "зігрівають" герої з екрану. Можливо, ця магія зимових фільмів лишилась в моїй голові після "Один вдома". Оце точно світла сторона. Коли передивляюсь, то навіть мій меч лежить на тумбочці, а замість нього тримаю в руках поп-корн.
— Ніхто не знає, ким працює Чубакка. Але він IT-шнік. Та потрібно пам'ятати, що не кожен ІT-шнік- Чубакка. А то в нас би була тоді ціла армія Чубакк. Програмуванням взагалі не цікавився. Вчився на історика. Але в нас в Україні неможливо розвиватись в цьому напрямку, бо вся історія будується лише на "зрадах" й "перемогах". Тут потрібно відкидати свої емоції, а не підживлювати їх. Заробляю добре. Хутро моє блискуче й розчісане. Скоро буду здавати на права.
Дарт Вейдер, 27 років, Харків, Піарщик
— Мій день починається з душу. Саме там я розумію, хто я є. Я - зло? Можливо, але хто тоді сидить у нас в Раді?
— В кожному з нас живе темна сторона. Я зрозумів це в дитинстві після перегляду "Зоряних війн". В дитячому садочку захотів бути на Новий рік Дарт Вейдером, але мама зробили мені костюм зайчика. Можливо після того я став тим, ким ви мене знаєте. Більш за все люблю другий епізод. Дивився його разів 10, як і решту епізодів. "Зоряні війни" - це вибір, який стоїть перед кожним. Когось цей фільм поглинає, когось залишає байдужим. Мене поглинув. Це культове явище вже само по собі є темною силою, бо воно народило купи Дарт Вейдерів й Чубакк по всьому світові. В магазинах продаються чашки, футболки, лазерні мечі, за що окреме "вітаю" маркетологам. Коли тебе щось поглинає, то вважай, що це перший тривожний дзвіночок. Україну 2 роки тому поглинула війна. Цілком і повністю. Так, ми на темній стороні. Бо ми вбиваємо, нас вбивають, але водночас ми всі купили квитки й скоро підемо на "Зоряні війни". Й це наша реальність. Хіба такою є ваша світла сторона?
— Не дивлячись на те, що Дарт Вейдер - зло. Мій костюм купують найбільше. Всі люблять поганців із шармом. До того ж, колись я був на світлому боці. Та мене зжерли сумніви, думки, тривога. Джордж Лукас часто приходить мені уві сні. Він надягає мій костюм й сідає поряд пити чай. Потім каже: "Вейдере, ти - краще моє творіння". Хлопає мене по плечу й починає розмішувати цукор в чаю. Дивний сон.
— Об'єктивно говорячи, українського кіно ще й досі немає. Це не світло й не темрява, а якесь буре болото. Дивився "Плем'я", дивився "Полон", не знаю, що гірше. Хоча мій брат в захваті від "Племені", але він зі своєю дівчиною й на всі частини "Сутінок" ходив. Тому це не показник. Ціную в кіно, коли воно створює окремий світ, але хибно думати, що це можливо лише у фантастиці. Просто тут світи створюються найкраще. Люблю "Володаря перснів", "Гаррі Поттера", "Матрицю". Також подобаються всі фільми з Джимом Керрі. Це точно окремий світ, нехай вже й світлий. Насправді, темрява - це лише те місце, де не має світла. Уявіть, ніби лампочка перегоріла, але ж завжди можна купити нову.
— Хоча мене постійно показують на екрані, квитки довелось купувати самому. 210 гривень - це дуже дорого. У Харкові 3000 гривень - це середня зарплатня. Звичайно, що Дарт Вейдер заробляє більше, але нас - одиниці. От, наприклад, захоче моя мати купити квиток, а як це робити, коли ти працюєш вчителем англійської мови? Майже не можливо. А вона дуже любить "Зоряні війни". Пам'ятаю, як вона запитала мене ще років 15 назад: "А, що це ти дивишся таке?". Я їй відповів, що дуже класне кіно. А вона просто сіла поруч й ми додивились до кінця епізод.
— Помилка українців в тому, що вони ділять все на чорне й біле. Й забувають про те, що нічого абсолютного немає. Я нікого не звинувачую, розумію, що так просто легше. Але, якщо ми хочемо, рухатись вперед, то маємо об'єднуватись. Яка різниці з Донецька ти чи зі Львова, з Харкова чи з Києва, яка різниця якою мовою ти говориш - це все темна сторона. Я це точно знаю. Всі ми громадяни цієї країни й потрібно поважати бажання інших. Інакше в кожному прокинеться Вейдер. Але я вже навчився підкорювати собі цю силу,а всі інші - ні.
Магістр Йода, 22 роки, Київ, студентка
— Після перегляду "Зоряних війн" зрозумів, що в мені є сила. Ще після першого епізоду. Було це давно й іншим тоді був цей світ. Зараз темні сили відволікають молодих людей від пізнання сили світу "Зоряних війн". Вони ведуть боротьбу проти нас. Але я знаю, що переможе добро. Сил наших вистачить до кінця, нехай ми кожен день віддаємо за це наше життя.
— Коли я перший раз дивився "Зоряні війни", то відразу відчув прилив сил. Герої, ніби-то говорили прямо до мене. Тоді зрозумів, що в небезпеці світ і хто врятує його, як не ти сам. Будинок я свій продав, і речі всі віддав тим, кому це потрібно більше, пішов жити ближче до природи. Так краще свій внутрішній голос почути. З того часу моє життя змінилося.
— Україні треба не піддаватися спокусам і до останнього боротися за справедливість. Україна і так прагне до світлої сторони, але їй хочуть перешкодити в цьому. Я знаю, що є багато магістрів Йоди у всьому світі. Наслідуючи мене, вони знайдуть себе. Скажу більше - я стежу за кожним з них. І нехай не покидають вони шлях віри своєї. Не опускають руки нехай, я все візьму до уваги.
— Коли у мене є вільний час і я не зайнятий навчанням юних падаванів, я знімаю "Зоряні війни" і знімаюся в них сам. Світу не вистачає хорошого кіно. Коли ти дивишся фільм, то змінюєшся і сам. А всі дії з думки та ідеї беруть початок. Я прийняв рішення: зберігати розум людей від нечемностей і дріб'язкових ідей. Допомогти знайти себе їм потрібно. Світловий промінь, що б'є в кінотеатрі на екран крізь темряву - такий наш меч сьогодні.
— Мій кращий падаван - прихований воїн, не знати вам його імені, що і добре. Шпигуном звуть таких як він тепер. Спокійний він завжди і тихий, як море в штиль. І ця сила допомагає невидимим йому бути. Але в потрібний момент меч міцно триматиме він в руці. Бути вчителем його - честь для мене і донині.
— Хоча в кіно мій персонаж загинув, але він не покинув світ "Зоряних війн". Ще повернеться магістр Йода. Режисерові потрібно було видавити емоції від глядачів, тому на екрані я мертвий. Але ви зі мною ще зустрінетеся, адже люблять Йоду. "Зоряних війн" без нього не було б. Моя смерть посилила драматизм легенди, коли світла сторона сильного воїна втрачає. Але ми станемо сильнішими тільки в меншості, тоді і переможемо.
— Йти на новий епізод мені не потрібно - я все знаю наперед. Але давно не бачив падаванів своїх, заради них і сходжу в кіно. Квиток взяв в перший день продажів. Але перед початком подивлюся обов'язково улюблений перший епізод. Коли все тільки починалося і всі ми були іншими. Це було так давно.
— Скайвокер зараз в місті Ростов, що на Дону-річці. Перейшов на іншу сторону він давно і темними силами керує тепер. Але, як ми знаємо, буде дано йому шанс на спокутування. Чи скористається він ним - нам лише чекати і спостерігати.
— Україні треба всім пам'ятати приклад Скайуокера і не повторювати його. Нехай наш народ себе не зраджує ніколи і меч до останнього не опускає. Чим чесніше і сильніше ми будемо боротися, тим простіше нам буде попереду. May the force be with you.
Дарт Вейдер, 31 рік, Дніпропетровськ, власник кав'ярні
— Мої друзі знають, що я Вейдер. Але це їх й приваблює. Зло, яке робить найкращу каву - ідеально. Мені соромно, що я ще не купив квитки на фільм: все сподіваюсь, що мені як акторові дадуть їх безкоштовно. Але безкоштовним в наш час може бути лише сир в мишоловці. Й то якийсь "російський" напевно. Він не смачний.
— Не пам'ятаю свій перший перегляд "Зоряних війн", але пам'ятаю, як в 2009-му передивився всі епізоди за один день. Майже добу не спав. Ми з друзями зібрались в мене. Замовили ящик пива, піццу, моя колишня дівчина напекла кексів. Цілу добу дивитись "Зоряні війни" - це певно і є зло. Найцікавіше те, що я забув про кекси. Й коли моя дівчина повернулась, то сказала, що я "задрот". Й зараз я розумію вже, що вона була права. Але розуміння прийшло тільки тому, що я вже навчився контролювати темну силу. Чомусь зараз цих кексів захотілось.
— Як не дивно, то в кіно я Вейдер-хвойда. Люблю абсолютно різні жанри, хоча більшість думають, що я фанат фантастики. Подивився "Молодість" нещодавно - дуже якісний фільм. Візуальна картинка, сюжет, актори. Дуже подобається хороше французьке кіно. Ціную англійський гумор. Не люблю бойовики - це тупість. Краще "Міцного горішку" в цьому жанрі вже нічого не буде. Можу навіть мелодрамку іноді глянути. Під час перегляду "Хатіко" я, Дарт Вейдер, плакав. А мій сеттер Вікі в цей час лежав в мене на колінах. Потім ми зробили вигляд, що цього не було. З українського кіно важко пригадати щось гідне. Зараз всі кричать, що "Плем'я" класний фільм, але якось рука не піднімається глянути. Російське кіно не дивлюсь. Звичайно, не через принципи - це дурість, а через те, що воно вмерло й зараз лише гниє. Тому цілком й повністю підтримую заборону російських серіалів. Давно вже час.
— Україна зараз в дуже скрутному становищі. Вона посередині темряви й світла. Коли нас атакує Росія, то замість того, щоб зібратись, ми починаємо сіяти ненависть серед своїх. Я розмовляю українською, але всі мої друзі російською. Й це наша перевага, а не недолік. В нас повністю знесло дах щодо нас самих. Коли ти просиш людину насильно замінити її рідну мову - це навіть не зло, це дурість. Київ не люблю. Нещодавно по роботі приїздив. Він повнюстю штучний. На Хрещатику бачив за декілька хвилин 3-х дівок з силіконовими губами, всі вони щось писали в телефоні - це що нові штурмовики? Якщо так, то я краще повішусь.
— Новий епізод буде неймовірний. Певно, прямо зараз й замовлю квитки. Там буде все, що любить глядач: екшн, боротьба, кохання. Я був присутній на знімальному майданчику. Ви побачите , як нових героїв, так й старих. Звичайно, й моя дупа там також буде. Дивіться гарну каву й пийте хороше кіно!
Чубакка, Харків, 27 років, ветеринар
— Мої "Зоряні війни" розпочались в 2000-х роках. Лише тоді подивився їх вперше. Одразу побачив в собі силу, звичайно ж, світлу. Десь в той самий час, в школі я побачив в собі силу любити тварин. Хтось би сказав, що тварина лікує тварин. Та мені байдуже. В мене вдома 2 папуги, кіт та собака. Це моя маленька армія, з якою я готовий йти будь-куди. Намагався навчити папугу говорити: "Чубакка хороший", але поки безрезультатно. Та я не здаюсь. Якби ми всі здались, то не було б Майдану, а країною досі б керував Вейдер.
— Квитки купив вже давно. Йдемо разом з дружиною. Вона обожнює "Зоряні війни". Звичайно, більш за все цінує мою роботу. Кажуть, що жінки люблять чоловіків з волохатими грудьми, то Чубакка - це ж найліпший варіант. Але я той Чубакка, який щасливо одружений. Думаю, що до нового епізоду всі ставляться досить критично. Адже зараз є технології й це робить все важчим. Сучасний глядач дуже прискіпливий. Багато спецефектів - погано, зовсім немає - нудно. Я йду в кіно не за технологією, а за спогадами. Щоб побачити нові світлі сили та згадати, якими колись були ми.
— Я обожнюю серіали. Вже, мабуть, більше сотні подивився. Це історія, яка тебе не відпускає. Дивишся останню серію й ніби вмираєш. Дуже подобаються "Картковий будинок", "Доктор Хто", "Втеча з в'язниці", з сіткомів, звичайно, - це "Друзі". Я Чубакка-фанат серіалів, дивився навіть "Секс в великому місті" та "Відчайдушних домогосподарок". Це ж насправді для чоловіків, які нічого не тямлять в жінках. А я таким й був. Керрі навчила мене життю. Може й тому, я тепер одружений.
— Я весь час був на Майдані в Харкові, декілька разів приїздив до Києва. Це найсвітліше, що в нас було. Думаю, що більшість з нас на світлій стороні, хоча темні сили також блукають нашими містами. Більшість думають, що вони тільки в Росії. Вони й в українцях є. Просто в нас форма ще не запущена. Потрібно відновлювати не тільки країну, а й людей. Бо мені здається, що деякі вже з них стали тваринами. Але лікувати тварин - то мої прямі обов'язки.
2 
4880
Коментарі