"Рок-н-рол найбільше пасує для Нью-Йорку" - видали вірші Василя Махна

 

У тернопільському видавництві "Крок" з'явилася нова поетична збірка письменника Василя Махна "Я хочу бути джазом і рок-н-ролом".

До книжки увійшли вибрані вірші про Тернопіль, де автор навчався і викладав в університеті, та про Нью-Йорк, де проживає з 2000-го року. Це дев'ята поетична книжка Махна.

- Коли писалася збірка?

- Якщо шукати відсоткових пропорцій, то 80 відсотків – вірші уже друковані. Решта – нові, які підпали під концепцію книжки. Різні тексти з різних періодів моєї творчості зв'язує музична тема. Джаз і рок-н-рол - мої улюблені жанри поп-музики. Вони мусили колись стати поруч, щоби доповнити одне одного і позначити міста своєрідними музичними темами.

- Тернопіль і Нью-Йорк: що є джазом, а що рок-н-ролом?

- У збірці Тернопіль одягнутий у пальто джазу, а Нью-Йорк - у плащ рок-н-ролу. З Тернополем мені хотілося варіювати, як в джазі з різними темами, пройтися містом молодості у віршах так, як проходить черевом саксофону музичний звук – просто і, водночас, без особливих гармоній. Рок-н-рол найбільше пасує для Нью-Йорку. Його ритми і звукові висоти доповнюють вулиці і хмародери міста. Вони, наче пульсуюча рвана мелодія хіта, яку наспівує ціле місто, від якої кайфує, яка розхитує його думки, емоції та енергію. Інколи ці музичні жанри переплутують міста, але ніколи не плутаються у моїй пам'яті чи моїх відчуттях урбаністики.

- Чи пишете у Нью-Йорку про Тернопіль?

- У мене це якось дивно відбувається, хвилеподібно: спочатку я накинувся був на Нью-Йорк, написав про це місто багато віршів, есеїв і навіть драму-оперету "Coney Island". Тепер мене усе більше розвертає до деталей мого дитинства, українських міст, історичних відтінків й родинних переживань. Тому Тернопіль і Галичина часто зринають у моїх теперішніх текстах. А ось один з найновіших віршів і, як бачите, про Тернопіль...

Тернопіль

Що читати? мабуть "Джаз з Орфеєм"

я хотів би щоб вірш мій заклеїв

між словами повітря - в якому

ворохобляться шестерні музики

шершні в'яжуть повітря у вузлики

а Орфей вийшов

щойно із дому

Містом ходить тролейбус кульгавий

заспіває Зорян про "Кульбаби"

"Вісім строф" так назвали - їх право

захитаються строфи під нотами

стане місто з кульбаб позолотою

наче свіжий

медовий пряник

Що чекати? Питань чи обурення?

Ані вмазаних тут - ні накурених

Де Фабрична? Цізорик й заточка

а бухло із кульбаб схоже вермут

але тих пацанів не повернеш

мої милі

дівчатка і хлопчики

І якщо ти Орфей - ти приречений

повертатись у кожному реченні

парашутом з насінням кульбабиним

ялівцем і лисичими шлунками

цим читанням і цими стосунками

і прикрученим

серцем і клапаном

Що потрібно? Читати й не збитися?

З головою снігами накритися?

Чи посипати попелом голову?

Все нормально – мені не пороблено

Я зарив - наче лис - під Тернополем

серце

голоду

×