У суботу 16 лютого виповнилося 200 років з народження композитора та співака Семена Гулака-Артемовського. Найбільш відомий його твір опера "Запорожець за Дунаєм". Арію Андрія з неї "Блажений день, блажений час" на початку 1990-х парламент розглядав як один з варіантів державного гімну України.
Черкаський музично-драматичний театр відзначив день народження композитора виставою Сергія Проскурні "Невідомий Артемовський". Ідея спектакля виникла після того як Верховна Рада не змогла прийняти законопроект про святкування річниці на державному рівні, і після того як режисер знайшов у Вікіпедії про Гулака лише три абзаци інформації. Сергій Проскурня дослідив життя композитора, рецензії на його вистави та історичні реалії у яких той жив.
Протягом півтори години більше двох десятків акторів читали зі сцени мало не енциклопедичні дані, листи Гулака та фрагменти газетних публікацій тієї доби.
Однак, попри позірну сухість тексту артисти зуміли тримати увагу публіку впродовж усієї вистави. Адже, вони володіють не лише сценічним мовлення, а й уміють добре співати і танцювати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У радянські часи не казали, що Гулак-Артемовський з родини священиків
На виставу прийшли з півтисячі глядачів. Вони заплатили за квитки від 20 до 30 гривень. А загальний бюджет спектаклю становив усього 3800 гривень. Їх витратили на гонорари запрошених з київського театру ім. Івана Франка акторів Євгена Нищука та Петра Панчука, які зіграли відповідно молодого і старого Шевченка. Працювати на кілька колективів цим артистам нескладно. Вони кажуть, що в Черкасах їм цікаво працювати з нестандартними режисерськими ідеями Проскурні і вдячною публікою. А Петро Панчук жартома пояснив, що надихає його в житті та роботі: "У мене є маленький синок: п'ять місяців, два зуби і вісім кілограм щастя"
- Ми єдині святкуємо цю дату, тому хотілося зробити прем'єру саме в цей день, - сказав після вистави виконавець ролі Гулака-Артемовського Павло Гончаров. - Ми не мали права відступити і повинні були добре підготуватися.
На вивчення тексту і репетиції актори мали всього декілька тижнів. Однак, на якості вистави це не позначилося.
- Найдовше і найважче було розучити складні церковні хорали Веделя і Бортнянського, - сказав Сергій Проскурня. - А швидко завчити текст - для акторів це справа професіоналізму.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сергій Проскурня показав у виставі 6 років життя молодого Шевченка
Цікавим режисерським вирішенням було виконання Гопака наприкінці вистави. Його виконували не під традиційну народну музику, а під пафосну увертюру до опери Михайла Глінки "Руслан і Людмила", що вочевидь символізувало одну з хвиль русифікації української культури за часів Гулака-Артемовського. Під час танцю актор Андрій Жила в образі російського чиновника зачитав Валуєвський циркуляр, який обмежував використання української мови в художній літературі і в освіті.
Перед початком вистави від глядачів не раз було чути: "А, це той самий Артьомовський"
Нагадаємо, кілька років тому Віктор Янукович під час виступу перед виборцями в Черкасах назвав композитора Гулаком-АртЬОмовським. Ця його обмовка надовго залишилася в пам'яті простих людей
4 
4880
Коментарі
2