На "Острові Обирок" жителі міста обробляли поле й танцювали

Гостей розселяють в хатах засновника Хутора, Леоніда Кантера, його дружини Діани Карпенко, яка має окрему хату поруч, їхніх друзів. Частина гостей розставляє намети. На „Хлібі” просять не курити, не пити спиртного і не вживати наркотиків. Їсти можна або своє, або в столовій. Тричі на день тут годують гарячими, смачними і корисними стравами. Але порції маленькі — щоб не об’їдалися

Фото: Фото: Геннадій Гнип

Вранці учасники фестивалю вчаться сіяти. Жителі міста розкидають пшеницю по 30 сотках. Як сіяти правильно їм показує 64-річний Іван Рубаник з сусіднього села Атюша Коропського району. “Я б сам за повчаса посіяв, за повчаса заволочив”, — бурчить Іван Кирилович. - Як я жив у Харківській області, у нас у посьолку був сильнєйший народний ансамбль. З ним я об’їздив усю Україну, в Києв приглашали”

З 4 по 6 травня на мистецькому хуторі „Острів Обирок" в Бахмацькому районі на Чернігівщині відбувся фестиваль „Хліб 2012". Понад 120 чоловік з великих міст вчилися робити опудала з непотрібних речей, орати землю, сіяти пшеницю та заволочувати кінною бороною.

У серпні хліб жатимуть серпами, молотитимуть ціпами, молотимуть на борошно та самі пектимуть хліб. Крім прикладного вивчення давніх технологій та навичок, гості співали, танцювали разом з етногуртами „Божичі" та „Фолькнери", в кіносараї дивилися фільми та обговорювали їх з авторами.

Під вечір п'ятниці скінчується гроза, й до цієї пори підтягується більшість гостей. Люди їдуть переважно з Києва, але кілька учасників з Дніпропетровська та Донецька, двоє білорусок приїжджають з Гомеля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Обирку за два дні з'їли 80 літрів борщу

Гостей розселяють в хатах засновника хутора, Леоніда Кантера, його дружини Діани Карпенко, яка має окрему хату поруч, їхніх друзів. Частина гостей розставляє намети. На „Хлібі" просять не курити, не пити спиртного і не вживати наркотиків. Їсти можна або своє, або в столовій. Тричі на день тут годують гарячими, смачними і корисними стравами. Але порції маленькі — щоб не об'їдалися.

Ввечері запрошують в кіносарай, який Леонід Кантер зробив зі звичайного хліва. Глядачі тут сідають на лавках збоку, залазять на горище або лягають на висланій соломою підлозі.

Цього вечора йде документальний фільм "Двоколісні хроніки", який зняли учасники гурту „Фолькнери" під час пісенної експедиції 12 областями України. Весь шлях вони проїхали на велосипедах.

Вранці учасники фестивалю вчаться сіяти. Жителі міста розкидають пшеницю по 30 сотках. Як сіяти правильно їм показує 64-річний Іван Рубаник з сусіднього села Атюша Коропського району.

"Я б сам за повчаса посіяв, за повчаса заволочив", — бурчить Іван Кирилович. - Як я жив у Харківській області, у нас у посьолку був сильнєйший народний ансамбль. З ним я об'їздив усю Україну, в Києв приглашали". Чоловік залишається ще на кілька годин. Слухає народні пісні, а потім сам підіграє „Божичам" на пляшках та на бубні.

Гості вчаться танцювати народні танці, фотографуються на тлі засіяного поля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чорне море об"їжджають на велосипеді за три місяці

На „ТойХтоПройшовКрізьВогонь" в кіносарай набивається стільки народу, що стоять у дверях. Режисер Михайло Іллєнко та виконавець головної ролі Дмитро Лінартович розповідають про екстремальні зйомки в 20-градусні морози під Києвом, де знімали сцени якутської колонії.

Присутні кіношники - режисери, студенти кінофакультетів обговорюють фільм не в кіносараї в присутності авторів, а в хаті за чаркою забороненого самогону.

Представлятися журналісту не хочуть. Доходять згоди, що проблем з акторами немає, але спецефекти погані, світло в кадрі - завал, і сюжет розпадається.

"Денег на спецеффекты было действительно очень мало, - каже молодий режисер. Но режиссерские провалы не зависят от финансирования. Все поняли, кто убил Любу? У Степана все время галюны, и не понятно, убивал он, или нет".

"Наши за два миллиона долларов не могли сделать нормальной графики, а поляки за девять сняли "Варшавскую битву" в 3D", - говорить другокурсниця, що вчиться на оператора.