63-річний музикант Василь Бут грає на барабані у київському фольклорному гурті "Буття". Колектив складається з членів його родини — син грає на скрипці, дочка на цимбалах, невістка на басолі. Виконують пісні з цілої України. Їх записують у фольклорних експедиціях. Василь Бут раніше був слюсарем. Коли вивчився на інженера, дослужився до начальника конструкторського бюро. Каже, що співав змалку. Українським фольклором зацікавився завдяки дітям. На фестивалі "Країна мрій" музикант продає диски свого гурту. Напередодні "Буття" відкривав фестиваль на Трухановому острові — проводили купальське свято. В основній програмі колектив участі не бере.
"Ми щороку грали на фестивалі. Бувало, що за одну "Країну мрій" виступали 4 рази. Тепер треба дати місце іншим музикантам, - каже Василь Бут. На ньому стара сорочка з барвисто вишитими коміром і манжетами. - Її мені подарував дід у селі Уладівка Вінницькій області, коли ми були в експедиції. Робили сплав по Південному Бугу. Зверніть увагу, яка вишивка. Я такої ніколи не бачив, тільки у цьому селі. Ніби хрестик, а як ближче придивитися, то хрестика немає, вишито хаотично. А здаля дуже красиво".
Гурт існує 11 років. Випустили 20 дисків.
"Найбільше беруть універсальний диск 2005-го року. Тут є всього потроху — танці, ліричні пісні. Щось ми розлінувалися і минулого року не випустили жодного альбому. Родинні клопоти - дочка вийшла заміж, син Олег потомство народжує — вже двох дітей має. "Буття" не зациклюється тільки на музиці. Під час виступів можемо показувати майстер-клас з вив'язування хусток, або плетення віночків. Освоїли повний весільний обряд. Тепер нас запрошують проводити весілля по всій Україні. Чоловік дочки проводить майстер-класи по танцях. Моя дружина Ганна теж танцює. Крім того може навчити випікати обрядове печиво, жайворонків, короваї".
Чоловік каже, що інколи їх запрошують на весілля змішані родини українців та іноземців.
"На Євро часто виступаємо у фан-зоні. Робили там заручини українського хлопця і американки Ешлі. Дівчина дуже цього захотіла. Ми її нарядили українкою. Робили це напроти шведського сектору. А англійської ж не знаємо. Так Ешлі сама все розказала шведам про українські обряди. Ті так зацікавилися. Танцювали наші танці — ми показали і пішли під музику. Але мали і прикрі випадки. На початках нашої діяльності дядько молодих запросив нас, заплатив. Приїхали, починаємо грати. Тут до нас підходять і дають зрозуміти, що нас не хочуть бачити. Молоді сказали: "Нам цього не треба". З того часу сценарій весілля обговорюємо тільки з молодятами. Якщо їм це потрібно, то приїдемо".
"Буття" запрошували грати на свята у будинках Віктора Єханурова та Віктора Ющенка.
"Коли святкували 2 роки сину Віктора Ющенка, танцював з пані Катериною. Вона дуже гарно танцює. Такі люди від природи уміють це робити. Береш людину, яка ніколи не танцювала і пішли".
Того року "Буття" встановили власний рекорд — два дні підряд виступали по 9 годин.
"Це було у селищі "Мамаєва Слобода" у Києві. Я дав команду: "Без повторів!". Жодну пісню не співали двічі. Перерву мали хіба на обід хвилин 20. Ми не тільки співали, бо голос би не витримав. Але й грали, проводили танці. Почувалися після цього нормально. Ми треновані люди. У мене з сином велика практика гри на вулиці. Спершу виходили тільки зі співом. Спочатку не витримували і двох годин. Було важко. Український автентичний спів йде на рівні крику, має потужну подачу голосу. Потім розуміли, щоб довше виступати, треба додавати музичні інструменти".
3 
4880
Коментарі
5