
Переживання воїнами травми війни - тема, важлива й актуальна в Україні зараз як ніколи. Про неї практично ніхто не говорить, а це частина нашого суспільства. Кінооглядач Мар'яна Янкевич розповідає про фільм "Атлантида" режисера Валентина Васяновича, який один з небагатьох звернувся до цієї складної теми.
"Фільм розповідає про життя Донбасу після майбутньої перемоги України у війні з Росією і повернення окупованих територій. В "Атлантиді" події розвиваються в 2025-му році, "через рік після закінчення війни". Ролі у фільмі зіграли лише непрофесійні актори — ветерани АТО і волонтери.
Мене бісять всі ці артхаусні фільми своєю незавершеністю і відкритим фіналом: щоразу якась недомовка. Я дуже люблю завершені фінали, з виразною крапкою. Мені здається, в таких випадках режисер має позицію, а не залишає робити висновки глядачеві.
"Атлантида" теж не до кінця завершена. Але вона швидше - документалістика. Документальні фільми завжди практично не мають завершення - вони дають тему, над якою варто замислитись, побачити її зі сторони і зробити для себе висновки.
В "Атлантиді" є два образи: воїна, який покінчив життя самогубством, і воїна, який знайшов себе і все-таки продовжив жити. Його ця тема болить, його болить те, що відбувається з нашими воїнами. І ця тема важлива. Про неї практично ніхто не говорить, а це частина нашого суспільства.
Військових у полоні дуже катують. Щоб не попасти в полон і уникнути катувань, боєць собі наколов Шевченка, щоб не вагатися, якщо доведеться себе вбити, і не попастися в руки ворогам живим
Мені важко говорити про війну. Я з нею не стикалася в реальності. Але мені завжди було цікаво поговорити з воїнами, зрозуміти, як ними спілкуватися. Коли проходять солдати повз, я щось хочу їм сказати, але чи потрібні мої слова їм? Ти не знаєш, як ними спілкуватися. Просто не можеш їх зрозуміти, бо ви на різних рівнях психологічної стабільності. Вони пережили набагато більше. І це викликає в мені комплекси.
Я хотіла розібратися, як спілкуватися з ними, щоб своїми запитаннями не завдати болю солдатам. Що відчувають вони після війни, як вони почуваються в цьому суспільстві і чого вони потребують. Після спілкування з ветераном Іваном Полтавцем та іншими людьми з передової я зрозуміла, що в розмові з ними треба добирати слова і розуміти контекст. Навіть окремі сова чи визначення також можуть провокувати.
Бійці дуже часто у цивільному житті стикаються з ситуацією: "Ми вас туди не посилали". Про це мені розказував і Іван, і Оленка Герасим'юк, яка брала участь як парамедик в місії по захопленню Цемаха. Вона лікувалася від посттравматичного синдрому, багато розповіла про те, що відчувала на той час. Іванові "А мы вас туда не посылали" сказали в аптеці, а Оленка почула це від лікарки, коли з постравматичним синдромом приїхала лікуватися в лікарню. У дівчини тоді були суїцидальні думки.

Також з говорила з цивільним чоловіком Павлом, який потрапив в полон до деенерівців на три місяці. Це зовсім інше бачення ситуації, ніж у військових. Це абсолютно різні психотипи, інші травми. Павло казав, що він постійно молився, їх залякували. І коли він приїхав на українську територію, сказав, що він просто був щасливий і вдячний, що він живий.
Солдати жорсткіші. Валерій Ананьєв в одному інтерв'ю розказував, чому зробив наколку Шевченка собі на руку. Військових у полоні дуже катують. Щоб не попасти в полон і уникнути катувань, він собі наколов Шевченка, щоб не вагатися, якщо доведеться себе вбити, і не попастися в руки ворогам живим. У бійців у кожного є граната, яку вони тримають суто для себе, щоб підірватися в разі чого. У солдат сприйняття ситуації працює зовсім по-іншому. Коли ти сидиш постійно під обстрілами, в тебе притуплюються почуття. Тому вони по-іншому сприймають цю ситуацію, ніж звичайний цивільний, який раптом потрапив би на фронт. Цивільна людина сприймає все важче, але все ж має менше ризиків, ніж солдат.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мої думки тихі" - "драмедія", якої бракувало українському кінопростору - критик
Це реальність. Нам треба розуміти тепер, як у ній діяти", - поділилася Мар'яна Янкевич.
Український фільм "Атлантида" режисера Валентина Васяновича отримав головний приз на Венеціанському кінофестивалі в другій за значимістю конкурсній програмі - "Горизонти". Перемога "Атлантиди" Васяновича стала найбільшим успіхом українського кінематоргафа в історії незалежної України.
Коментарі
Як можна було довірити управління державою цим діячам? У них в голові тільки одне - власний бізнес! Особисто я зараз сподіваюсь тільки на УДАР! І від усієї душі бажаю їм успіху!
Азарова срочно поместить в институт Геронтологии для опытов!
молоде покоління трохи мудріше за нас постарших вони мають різні засоби спілкування вони бачать як люди за кордоном жиють яку зарплату получають все це порівнюють вони бачать як ЕВРОПЕЙСЬКІ держави відносяться до молодих сімей в одній компаніі де було більше чим 20 хлопців я спитав чи пішли б вони захищати державу відповідь була приблизно така загарбників від загарбників захищати не будуть шкода що нашій молоді у своій державі немае місця під сонцем і вони різними способами виізжають у другі більш справедливіші гуманніші держави це сумно
А чего этот политолог не возникал когда Тимошенко была Премьер-министром?! Небось на подкорме сидел и помалкивал. По его мордочке хитрозадой сразу видно, что свои афёры Тимошенко по Родовид-Банку он сполна получил. И не только он. А как Тимошенко посадили, так затявкали всякие беспородные шавки которых не видно не слышно раньше было: кормёжка кончилась.
pravo-kiev.com/analitika/rodovid- gra-u-groshi-na-zhittya.html
ПР нахундай !
А вообще этот политологишка такой востровумный... Такие аналогии, сравнения, метафоры... У него наверное под носом вагина, и он ею думает...
А Тимошенко может гордиться тем, что развалила Родовид-банк, подставила и кинула людей, работавших на неё и сидит теперь воняет на полмира из мест не столь отдалённых!
pravo-kiev.com/analitika/rodovi d-gra-u-groshi-na-zhittya.html
Юле-волю, и она вас так объегорит, что не только размножаться и жить не захотите!
Юля молодец ,еще она будет призидентом!
Отряда в Качановке
Коли знiмали Хрущова, враз в магазинах почалися перебоi з хлiбом та пекли його в основному з кукурудзяного борошна.Люди були незадоволенi, кляли Хрущова ...Я в той час був в Пiтерi у вiдоядженнi.Так от коли вранцi хлiба не захватитш, то вже не купиш пiсля роботи.I це в Пiтерi.Як тiльки ; зняли Микиту, то тут же по радiо об"явили, що повiдкривали жлжатковi млини, пекарнi тощо тощо i зразу ж появився пшеничний хлiб, хоч завались.Так що якщо потрiбно помiняти владу,то цей досвiд є одним з надiйних, щоб визвати. незадоволення населення. .
а не здається вам,шановний еге?,що ті самі,ну точнісенько однаковісеньки методи і зараз,і раніш.Коли на кіровоградщині!!!,яка вирощує цукрові буряки,не тільки пшеницю, захотіли прибрати і знищити всі цукрові заводи,що і зробили,потім почали приватизовувати все за безцінь- у людей не було цукру,його ж вивозили і продавали. І не засівали цукровими вже нічого.А розказували,от немає де його виробляти. Це невеличкий приклад,ви також любите все фактами говорити-писати.І не тільки із цукром.Все подається і все робиться не просто ж так. А потім це незадоволення і швидко гаситься.А тоді і сидемо і міркуємо,чому ця влада кримінальна і олігархи вирішують і де вони взялись?
не буде такого,у нас цим законом останнім поділили країну і намагаються всілякими, я би сказали злочинними і аморальними методами, насадити ненависть і зневагу один до одного.Багато на це купується.І якби в цій країні хотіли б щось змінити і дійсно відповідати за неї,то таки покидьки ніколи б не прийшли до влади.Їх треба викидати і самим змінювати ВСЕ.Влада, яка поширює брехню, агресію серед свого народу ЗЛОЧИННА!
За розкол вже треба садити !
то не розколюй а выконуй законив.
однозначно.
люди добрі які комуністи схаменіться скільки можна сліпо вірити в світле майбутнє вони нас 70 років водили і куди привели ми ж при комуністах дожилися до повного краху що не було в магазинах нічого ні істи ні вдіти давайте будемо до кінця чесними чому ссср розпалось тому що дойшли до ручки хай молодь не памятає а старше покоління навіщо ви себе обманюєте і все завдяки чуткому руководству кпсс демократи приклали своі руки пізніше і зараз ми живемо погано тому що у владі ті ж самі коммуністи тільки вони себе називають по іншому в них мишлення совкове хорошого нам не бачити поки вони у владі потрібно вибирати молодих і розумних інакше так і будемо сидіти в багнюці а ці комуністи які зараз у верховній раді ви мене вибачте
Нам ще довго-довго нічого не бачити!!! Бо ми скоро вимремо як мамонти і залишаться лише зомбі! А все пізнається в зрівнянні,комусь подобається жити так як сьогодні живеться а комусь довподоби минулі часи.І це справа кожного.Як на мене я чесно не знаю кого вибирати в сьогоднішній час,може краще царя ))))))
Всі кращі за кордоном , а зараз краща молодь вчитися іде за кордон і там остається а в краіні остається одне зомбі !
Та неправда,всі кращі) і із -за кордону повертаються,тільки куди ж повертатись, якщо тут всі сидять і чекають невідомо кого і чого.
вертаються, подивляться і знов ідуть
Прикро,але правда і це.Кожному зомбі) -йдіть на вибори,але перед ними дуже зважено і добре подумайте за кого і чому за нього будете віддавати свій голос,але потім не жалійтесь!!!А не зомбованим,такі також є, поставити собі завдання, як перетворити зомбі) в мислячу людину.Важко,але можливо.Собі не брехати і не жити ілюзіями, це також впливає на вибір.
Дежурный по гамну в редакции газеты сменился? Терь ты за никона?
краще царя в голові мати))),це точно.
Пiд нiком "патрiот" ховається "професiонал", який вмiє лише кричати "Слава Украiнi!",першою професiєю якого ранiше було сидiння в привокзальних туалетах, писати на стiнах лозунги та сидячи навшпиньки над дюркою кричати "Зайнято!".