Зірка фільму "Той, хто біжить по лезу" Шон Янґ розкритикувала своє цифрове камео у продовженні стрічки.
"Той, хто біжить по лезу" вийшов у 1982 році. Дія відбувається Лос-Анджелесі майбутнього. Люди розробили реплікантів – гуманоїдних андроїдів, яких використовують у космічних колоніях, але яким заборонено перебувати на Землі. Четверо з них порушують це правило. Детектив Рік Декард, якого втілив Гаррісон Форд, змушений повернутися із відставки, щоб знайти групу втікачів.
Шон Янґ зіграла робота Рейчел з імплантованою пам'яттю та емоціями, як у людини. Друга частина стрічки вийшла 2017-го. Образ Рейчел відтворювали за допомогою цифрових технологій.
"Хіба це не було повним лайном? І я нічого не могла з цим вдіяти. Зрозуміло, що вони знали, що публіка буде засмучена моєю відсутністю… Отже, вони заплатили мені трохи грошей, змусили підписати угоду про нерозголошення і дали мені 30 секунд", - каже актриса в інтерв'ю The Daily Beast.
Додала, що пробачає творцям фільму, бо дали роль її синові Квінну.
У тому ж інтерв'ю розповіла, чому її кар'єра в кіно виявилася не такою успішною, як очікувалося. Під час зйомок "Того, хто біжить по лезу" режисер фільму Рідлі Скотт залицявся до актриси. Вон відмовила. Образу зігнав агресивною та некомфортною для неї секс-сценою: "Думаю, таким чином він хотів послати мене. Навіщо було знімати її так? Який у цьому сенс? Я думаю, що це був непрозорий натяк Рідлі, який хотів зі мною поквитатися".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Disney перенесла прем'єри "Чорної вдови" та низки очікуваних фільмів
Після цього взагалі відмовився з нею працювати. Те саме зробив Стівен Спілберг. Чим саме образив її, Шон Янґ не розповіла. За її словами, через їх плітки потрапила в чорний список Голлівуду. Ніхто не хотів знімати актрису, бо нібито з нею неможливо працювати.
Єдиним чоловіком, який був справедливим до неї в кіноіндустрії, назвала Джима Керрі. Він наполягав на її кандидатурі для зйомок в "Ейс Вентурі" 1994-го, в той час як студія Morgan Creek пропонувала знайти іншу актрису.
"Той, хто біжить по лезу" зібрав $33 млн при бюджеті в $28 млн. Проте її схвально зустріли кінокритики і вчені. Фільм висунули на "Оскар", "Золотий глобус" і BAFTA, але тільки в технічних номінаціях. За результатами опитувань наукове співтовариство визнало "Біжить по лезу" однією з кращих фантастичних картин в історії. 2017-го вийшло продовження.
"Однойменна стрічка Рідлі Скотта 1982 року не здобула великої популярності, але згодом стала класикою. Знала, що і сучасний варіант "Той, хто біжить по лезу 2049" буде крутий. Тому що сюжет сильний, - каже блогерка Мар'яна Янкевич. - Головний герой ламає себе зсередини, щоб зрозуміти світ. Люблю таких персонажів. Робот бачить, що він гвинтик у системі. Але починає підозрювати, що має спогади й може бути унікальний. Як і він, ми всі шукаємо сенс життя. Особливо зараз. Війна на Донбасі руйнує, дегуманізує людей. І важливо розуміти, для чого боротися.
Мій чоловік на сеансі заснув, а подруга скаржилася, що стрічка задовга. Триває 2,5 години. Це багато для фільму без екшену. Він тримається на візуальному ряді, колористиці, сюжеті. Довгі кадри й надзвичайна музика. У те, що говорять персонажі, треба вдумуватися. В атмосфері приреченості є романтика Гамлета, який живе заради помсти".
3 
4880
Коментарі