Пляжний сезон ще не закінчився, а зеленим цвітом вкрилися водойми у всіх регіонах України від Дніпра до Сіверського Донця. Наша редакція спробувала розібратися, як уникнути подібного наступного року. Причин фахівці називають безліч. Серед методів протидії — додаткові заходи з очищення води, заборона будівництва в прибережній зоні, припинення незаконного видобутку річкового піску і навіть такі екзотичні методи, як робота гідроакумулюючих станцій.
— Причини цвітіння води — синьо-зелені водорості або ціанобактерії, — каже в інтерв'ю виданню "Рибацький вісник" завідувач кафедри екології Черкаського національного університету Олександр Спрягайло. — Вони можуть жити навіть у солоній воді й снігу. Ціанобактерії виробляють шкідливі токсичні речовини. Є нейротоксини, які впливають на нервову систему, а є такі, що викликають подразнення слизової оболонки. Причина — потепління й стояча вода. Літо стає триваліше, а це створює сприятливі умови для життя синьо-зелених водоростей.
Другий фактор — наявність поживних речовин для бактерій. Люди використовують пральні порошки, синтетичні мийні засоби, до складу яких входить фосфор і його сполуки. Саме вони є найкращою "їжею" для синьо-зелених водоростей. І, зрештою, не треба забувати про змиви з полів. Усі мінеральні й органічні добрива стікаються в річки. До того ж українські ґрунти самі по собі дуже багаті на органіку. Рельєф біля Дніпра горбистий, і це часто призводить до водяної ерозії, що вимиває поживні речовини. Все це на користь ціанобактеріям.
У розвинутих країнах, наприклад, розробляють проекти переробки водоростей на біогаз. За підрахунками фахівців, лише за один сезон цвітіння Київського водосховища з нього можна добути 108 млн куб. м газу. Але це — трудомісткий і високотехнологічний процес і дуже далека перспектива.
Не слід забувати і про поглиблення й очищення водойм від зайвої рослинності. Раніше цю місію на великих водоймах виконували річні судна, однак наразі, за словами директора департаменту екології Дніпровської обласної державної адміністрації Руслана Стрільця, судноплавство припинено.
— Баржі й річкові судна майже не ходять. За сезон до Києва пройшли дві баржі з кавунами. Шлюзи відкриваються вкрай рідко. Але якщо малу річку ще якось можна очистити технікою, хоч це і коштує чималих грошей, то як очистити Дніпро? — сказав він сайту gorod.dp.uа.
Доки експерти шукають методи боротьби із цвітінням, на бруд у водоймах продовжують нарікати мешканці всіх регіонів України.
— Купаюся в Дніпрі майже круглий рік. А зараз — не можу. Три тижні до річки ні ногою, — розповідає 49-річний Володимир Меленчук із Черкас. — Гидуюся. Вода страшна й смердюча, просто жах. Запах гнилі настільки сильний, що чути ще за десятки метрів до Дніпра. Не можу себе пересилити, — бідкається чоловік.
Володимир Костянтинович днями їздив у Маньківський район. Там тече Гірський Тікич. Однак вода — така сама зелена, а запах ще ядучіший.
У Кіровоградській області позеленіла зазвичай чиста річка Синюха.
— Вода стала немов зеленка, — каже житель Новоархангельська Григорій Василенко. — Та ще й тягуча така, мов кисіль. Не знаю, як ото люди ходять купатися.
Схожа картина й у Вінницькій області, де тече Південний Буг.
— Вода цвіте й нема ради, — бідкається рибалка Сергій Процюк. — Два тижні від неї тхне чортом. Через це перестав навіть по рибу їздити. Здається, що вона теж смердить так само. Перечекаю, доки спека спаде. Може, щось налагодиться.
Причиною забруднення є не лише природні фактори. Незаконний видобуток річкового піску та забудова прибережної зони шкодять річкам не менше. Та й сучасні очисні споруди досконалими не назвеш.
— Дуже погано, що очисні споруди "не бачать" фосфатів, які потрапляють в українські річки з пральних і посудомийних машин, — стверджує голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. Про це повідомив канал "112 Україна". — Фосфати викликають пришвидшений ріст водоростей, а ті, у свою чергу, просто "випивають" кисень із річок. Через це гине риба, починається сморід й річки перетворюються на застійні болота.
Станом на сьогодні, вважають експерти, уряд повинен розробити й впровадити програму очищення стоків. Поки що станція аерації є в Бортничах під Києвом, однак на подібні очисні споруди чекає вся Україна. Розраховують і на впровадження та підтримку екологічних програм для очищення та збереження річок України.
Фахівці стверджують, що запобігти цвітінню великих водосховищ може й робота гідротехнічних споруд, таких як гідроакумулюючі електростанції. У процесі роботи вони активно перемішують глибинні й поверхневі шари води у водосховищах, активно насичуючи їх киснем. Пришвидшуються процеси окислення, знижується кількість органічних речовин, якими харчуються хвороботворні бактерії.
3 
1
Коментарі