"У зникненні Лозінського зацікавлені всі"

Колишнього народного депутата-"бютівця" Віктора Лозінського другий тиждень безрезультатно шукають міліція та СБУ. Його обвинувачують у вбивстві селянина Валерія Олійника з Кіровоградської області. Голова Всеукраїнського об"єднання "Свобода" Олег Тягнибок, 40 років, вважає, що всі потенційні кандидати у президенти зацікавлені в тому, щоб Лозінський зник і не постав перед судом.

Чому його досі не затримали?

— Гадаю, Лозінського вже давно немає в Україні. Це не вперше можновладці й силові структури дають можливість утекти політичним і кримінальним злочинцям високого рангу. Згадаймо історії з Лазаренком, Білоконем, Сацюком, Бакаєм і багатьма іншими. Усе це є свідченням політичної корупції в державі.

Хто ж зацікавлений у тому, щоб "поховати" цю справу?

— Уся наша політична псевдоеліта. Всі потенційні кандидати у президенти зацікавлені в тому, щоб Лозінський зник і не постав перед судом. Бо він не лише представник БЮТу, а й учорашній активіст Партії регіонів, який навіть отримував нагороди й заохочення від тодішнього прем"єр-міністра Віктора Януковича. Також нагороджений двома орденами Московської православної церкви за якісь нібито добрі справи. Тобто, це людина системи. І якщо Лозінський потрапить до суду, то ниточка потягнеться до кожного з тих, хто керує державою. І може повилазити багато чого іншого. Вони це розуміють і робитимуть усе можливе, щоб затягнути й зам"яти справу.

Але зухвальство Лозінського не тільки в тому, що він дозволяв собі організовувати сафарі на простих селян, а й у блюзнірстві щодо національних святинь. За кілька тижнів до вбивства того нещасного чоловіка він дав указівку зняти тризуб у Голованівську і на його місце повісити серп і молот. А також розбити погруддя Тараса Шевченка, яке, подейкують, тепер у його гаражі.

Це — антиукраїнський тип, який не має нічого людського. Отака і вся нинішня влада.

Чому Україна дійшла до такого?

— Головна причина — в Україні не відбулося люстрації, тобто очищення влади. До неї під прикриттям певних лідерів політичних сил почали приходити негідники. По-друге, все українське суспільство охопила корупція. Вона є настільки тотальною, що громада уже навіть не вірить, що з нею можна боротися. Тож справа не лише в депутатові, а й у прокурорах і начальниках міліції.

Можновладці створюють собі удільні князівства, незаконно приватизовують надра, землі, ліси. І фактично самих людей, як у давні часи, взяли у кріпацтво.

Цьому сприяє й недосконала система формування влади. Пропорційна виборча система у принципі правильна, оскільки передбачає політичну відповідальність партій перед суспільством. Але у нас будь-яка гарна ідея доводиться до абсурду — партії й політики забули про свою відповідальність перед тими, хто їх обирає. На владному небосхилі важко знайти людей, яких можна було б назвати державними мужами. Процвітає вседозволеність, безкарність. Тому з"являються негідники, які дориваються до влади і думають, що вже схопили за бороду Бога.

Утім, за будь-яке зухвальство й цинізм приходить розплата.

Коли ж реалізується гасло "Бандитам — тюрми!"?

— Такий час настане досить швидко. У повітрі вже пахне передреволюційною ситуацією. Третя революція — за національні і соціальні права українців — не за горами. Люди повстануть, і нехай тоді влада начувається.

До влади мають прийти ті, що готові жертвувати собою заради наведення ладу в державі. І тоді ситуація зміниться дуже швидко. Усе можна зробити, якщо мати політичну волю.

Але ж нинішні так легко владу не віддадуть.

— Звісно. Буде жорстка й навіть жорстока боротьба. Але свого часу ми думали, що і Кравчук, а потім Кучма легко влади не віддадуть. Та якщо була на те воля людей, то владу у них забирали. Треба боротися. Не можна руки опускати. Наше життя — не тільки для нас. Завтра прийдуть наші діти, які вже народжені у незалежній Україні. І не хочеться передати їм залишки комуно-комсомольських управлінців, які творять безкрай. Але це вже їхня агонія.

×