Рух до Європи суперечить інтересам Януковича

30 березня  остаточно затвердили текст Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Парадоксально, але ця нібито позитивна подія стане черговим нагадуванням про євроінтеграційну безнадію України.

Парафування — формально необхідний крок до наступного підписання Угоди. А його не буде. Євросоюз вимагає від Києва демократичних змін, звільнення Тимошенко й Луценка та їхньої участі в парламентських виборах, які до того ж повинні бути чесними. Чудеса трапляються, проте Янукович аж ніяк не нагадує чудотворця. Тому після парафування Угоду покладуть до глибокої шухляди, і на цьому "євроінтеграцію" буде завершено. Два попередні роки просування переговорів із підписання Угоди видавали саме за рух у напрямку ЄС. Тепер можливість такого окозамилювання зникне.

Парафування стане останньою нагодою для фальшивих промов і лицемірної "проєвропейської" риторики. Далі слід буде пояснювати, чому підписання вже готового документа відкладається на невизначений термін. Точніше, замовчувати вимоги Євросоюзу й представляти якусь власну версію.

Можливо, буде знову поставлено засмальцьовану платівку про те, як Європа нас не хоче. Останнім часом почало з'являтись і дещо нове. У байці Леоніда Глібова "Лисиця й виноград" героїня не змогла дістати бажаний плід, тому зрештою оголосила його "кислючим-прекислючим". Так і влада: "Євросоюз у кризі й не може з нею впоратися; об'єднана Європа нагадує СРСР, який зрештою розвалився; розрекламована європейська солідарність насправді виявляється егоїзмом". Подібні твердження дедалі частіше звучать від представників Партії регіонів. Українцям прищеплюють думку про мало не занепад Євросоюзу. Мовляв, не варто прагнути до організації, яка не здатна дати собі ради.

От тільки чомусь не припиняє переговори про вступ до "недієздатного" ЄС Ісландія. Як і раніше, якнайшвидшого їх початку прагнуть Сербія та Чорногорія. Більше двох третин хорватів голосують на референдумі за приєднання до Євросоюзу. Причому на відміну від українців, громадяни згаданих держав мають безвізовий в'їзд до ЄС, тож можуть бачити "розвал" об'єднаної Європи на власні очі. До речі, щось не видно також повернення мільйонів українських заробітчан з Італії, Греції, Португалії.

Так, Євросоюз нині переживає складні часи. Проте, видається, він цілком здатен дати собі раду. Його проблеми вирішують найкращі європейські економісти та державні діячі, які не переймаються облаштуванням прихоплених за безцінь резиденцій чи систематичним грабунком бюджетів своїх країн. Європейський фонд фінансової стабільності має в розпорядженні 780 млрд євро — це гроші на допомогу проблемним державам ЄС. Та ж Греція, якби не була членом Євросоюзу, вже давно стала би банкрутом.

Зрештою, "кризові" телекартинки зі страйками в європейських країнах нагадують ще про одне досягнення Європи: дотримання прав людини. Кожен може висловити свою думку. Ніхто не перешкоджає проведенню антивладних демонстрацій та мітингів. Люди можуть вільно замінити владу на виборах, оскільки вони там чесні й демократичні.

Якщо Україна бажає повернутися до європейського цивілізаційного простору, вона мусить інтегруватися з Євросоюзом, переймати його цінності та стандарти. Саме це є суттю та метою Угоди про асоціацію з ЄС. Відмовляючись від неї, Україна виглядає справжнім євроінтеграційним самогубцею. А першопричина заморожування відносин із ЄС одна: рух до Європи суперечить інтересам Януковича й компанії. Внутрішня ситуація в Євросоюзі тут ні до чого.

×