Ексклюзиви
вівторок, 16 липня 2013 07:45

Розвиток столиці не мають визначати забудовники

Автор: фото: ОЛЬГА КАМЄНЄВА
  Микола 
Катеринчук, Мустафа Наєм 
та Тарас 
Березовець 
під час обговорення майбутнього столиці. Київ, 10 липня
Микола Катеринчук, Мустафа Наєм та Тарас Березовець під час обговорення майбутнього столиці. Київ, 10 липня

Коли політики обговорюють проблеми Києва, у їхніх промовах рідко можна почути такі слова, як "майстер-план" або "філософія міста". Лексикон можновладців частіше наповнений словами "забудова", "інвестор", "паркінг". Саме тому Європейська партія України на чолі з опозиційним Миколою Катеринчуком організувала експертний круглий стіл, щоб обговорити майбутнє міста Києва, визначити його цілі та висловити ідею того, як зробити столицю комфортною для життя.

— Філософія життя будь-якої людини в мегаполісі має бути найбільш вагомою для політиків. Саме нею вони мають керуватися при розробці генплану, майстер-плану міста. Ці стратегічні документи нічого не варті, якщо вони не керуються ідеєю міста, не роблять його комфортним для життя. У столиці ми народжуємо, кохаємося, відпочиваємо, відновлюємо сили. Саме тому слід розробити формулу розвитку міста, в якому люди могли б жити щасливо, — говорить Микола Катеринчук, 45 років.

З ним погоджується директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, 57 років. Він зазначає, що сьогодні Київ розвивається з точки зору будівельних інвесторів і коштів, що вкладають у нерухомість. Банки, великий капітал пригнічують інтереси городян і міських спільнот. Така форма управління містом проявляється в усіх пострадянських столицях. Утім, ринок нерухомості вже не може абсорбувати ті потоки капіталу, що гуляють по всьому світу. Генплан забудови міста зазвичай вирішується кулуарно, на нього сильно впливають забудовники.

— Місце генплану давно має зайняти майстер-план. Це бачення, образи і філософія Києва на 20-30 років уперед. Однією з ідей, що має обговорюватися в контексті майстер-плану — відносини приватного до публічного. Місто — це публічний простір, але в ньому живуть люди, які мають приватне майно. І наступ приватних територій на громадські як, наприклад, забудова парків, прибережних зон, є великою проблемою. Одним із ключових прав, що відстоюється середнім класом у всіх країнах, є право на місто, — зазначає політолог. Він повідомив, що останнім часом з'явився феномен глобального міста. Це Нью-Йорк, Сідней, Токіо. Тобто міста, що залучають інвестиції, ресурси, туди спрямовуються потоки фінансів, туристів, культурного капіталу. Саме таким глобальним містом має стати Київ.

— Насамперед Києву потрібно повернути глибоку самосвідомість того, що це не просто пересічне місто, центр провінції колишньої Російської імперії чи столиця Української РСР. Це місто з великим минулим глобального значення, центр східноєвропейської ойкумени. Це повинно бути зрозуміло політиками, для того, щоб вони реалізовували Київ саме такій якості і такій місії, — вважає директор Інституту урбаністики Генрих Фільваров, 86 років. — Для того, щоб Київ отримав статус глобального міста, потрібна потужна політична воля. Потрібно повернути в урбаністичну діяльність сильний політичний вплив. Тому що Київ — це не просто столиця рядової європейської держави.

На думку 38-річного політтехнолога Тараса Березовця логіка Києва як радянського міста, де зосереджена індустрія, вже припинила своє існування. Але, на жаль, Київ не розвивається як європейський мегаполіс.

— Науковий і людський потенціал Києва завжди вирізнявся на тлі інших міст. Утім, тематика майбутнього Києва не так часто обговорюється в середовищі політичних діячів, — каже політтехнолог.

З точки зору спеціаліста з піар-технології Дениса Богуша, 40 років, розвиток міста дуже сильно залежить від керівника. В Україні є кілька міських голів, які позитивно вплинули на перетворення своїх міст завдяки енергії та політичній волі.

— На жаль, у більшості українських міст стратегії розвитку не виконуються, тому що неможливо управляти міським бюджетом. Бюджети ручні, не можна спрогнозувати, яка галузь буде розвиватися. І я б не хотів бути на місці тих людей, які розпоряджаються цим бюджетом. Основні програми в Києві також не фінансуються, — зазначив Денис Богуш.

Якщо ми говоримо про Київ майбутнього, то треба починається з філософії. Києву треба починати з базової ідеї, навколо якої будуть крутитися туристи й інвестори. Столиця повинна мати свою ідею, за якою мають іти люди, які будуть приносити гроші. Такої думки дотримується 38-річний економіст Андрій Новак.

— Київ — це слов'янський Рим. Це Київська Русь, місце, з якого поширювалося християнство на слов'янський світ. Від цієї ідеї мають відштовхуватися політики, — додає він.

Зараз ви читаєте новину «Розвиток столиці не мають визначати забудовники». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути