Розбазарювання державного майна узаконили

 

Україна частково виконала половину із 24 рекомендацій Мережі боротьби з корупцією для Східної Європи й Центральної Азії. У звіті про моніторинг ідеться, що прийняття "антикорупційного пакету" законів відкладали кілька разів. Новостворений Національний антикорупційний комітет не зробив жодного внеску в антикорупційну діяльність. Немає прогресу у формуванні кримінального законодавства.

— Наслідки звіту для України будуть погані, — коментує директор Міжнародного центру перспективних досліджень Віра Нанівська, 65 років. — Зараз зовнішня політика Євросоюзу щодо добросусідства на перше місце ставить демократію, права людини. А корупція — це головний ворог демократії. Ми відкочуємося й матимемо проблеми з євроінтеграцією.

Чому не діє антикорупційне законодавство?

— Антикорупційні закони мають бути гармонізовані з Кримінальним кодексом. У нас поки що є гарні декларації. Наші закони — це гарна пісня. Скажімо, закон про державну службу починається з того, яка вона чесна, порядна і як дбає про народ. Я аналізувала антикорупційне законодавство Китаю, Білорусі, Казахстану та Росії. Закони у цих країнах теж дуже поетичні й довгі. У жодному нема визначення злочину і покарання. Вони не змінилися з радянських часів. Бо це відбирає владу з рук, установлює верховенство права.

Іноземним експертам подобається поетичність наших законів. Кажуть: ви їх тільки виконуйте. Доводиться пояснювати, що закон ніколи не працюватиме без принципів, які унеможливлюють корупцію. Це чітко визначені порушення й невідворотність покарання за них, незалежність контролюючих органів від тих, кого контролюють, і регулярний аудит норм, які регулюють діяльність державних органів.

У законах західних країн є одне ключове слово — "обмеження": контактів, можливостей тощо. Чітко визначено: за це порушення буде таке покарання. Наприклад, закон про лобіювання. Людина має задекларувати доходи, отримані за це лобіювання. Порушив вимогу — півроку тюрми і 20 тисяч штрафу.

Суспільство готове до такої реформи?

— У нас був помаранчевий Майдан, потім бізнесовий. Це передумови зрушень у системі. Але апарат залишився цілком радянським, брежнєвським. Немає проблеми якості людей на державній службі. Це дуже сильні, розумні, освічені працівники. Але вони не можуть бути якісними у системі, протилежній до завдань суспільства.

Що робити для дієвого подолання корупції?

— Держава потребує двох армій: військової та цивільної. Народ заробляє на їх утримання, на виконання ними двох завдань — безпеки й суспільного управління. Тому слід створити цивільну службу і розмежувати її функції: наймання працівників, управління, контроль і робота зі скаргами. Голова цієї служби не може здійснювати інспектування й аудит. А в нас усе це сидить під одним дахом, підкоряється одному начальнику, саме себе контролює й інспектує.

Які позитивні зрушення дадуть реформи державної системи?

— Передусім унеможливлять узаконене розбазарювання державного бюджету. Усі більше зважають на "покишеневу" корупцію. Але корупція — це не тільки хабарі. Є велика проблема використання державних ресурсів на абсолютно не потрібні країні цілі. Наприклад, за три роки з бюджету витягли 1,3 мільярда гривень на дослідження у сфері державного управління, іще 500 мільйонів — на програму модернізації. Мільйони пішли на якісь дисертації, конкурси, календарі. Й жодної копійки — на створення служби, яка б відповідала новій економічній і політичній ідеї. Яка робила б аналіз державної політики, казала про неминучі наслідки політичних рішень, забезпечувала підтримку реформ і надавала послуги громадянам.

У Європі та США діяння відповідальних осіб на власний розсуд неприпустиме. У нас — норма. Кабмін виділяє 50 мільйонів гривень на навчання державних службовців євроінтеграції. Виконавцем призначають Головне управління державної служби, її начальник очолює проект навчання. Національну академію державного управління як визначений законом орган для навчання держслужбовців із кафедрою європейської інтеграції — ігнорують, конкурсів серед інших ліцензованих закладів не проводять. Постанова Кабміну легітимізує цю очевидну корупцію, але за законодавством — ніхто нічого не порушив.

×