Росія опинилася в мертвій точці. Цей стан виникає, коли ресурс вичерпується. Заклинює і — ні туди, ні сюди. Хоч що російська влада робить, щоб імітувати рух, вона лише погіршує ситуацію.
З одного боку, Кремль не може прийняти санкційні вимоги Заходу, не втрачаючи обличчя. Хіба можна повернути Україні Крим або піти з Донбасу? Чи перестати підтримувати Башара Асада в Сирії? Зізнатися, що отруїли Скрипалів? Або ж згорнути кібератаки? Адже для чого тоді створювали кібервійська?
Ні! Кремль не може відступити. Не можна ні в чому зізнаватися. Не можна нікого здавати й обіцяти поводитися добре. Ще чого! Встояти під санкціями — це нова форма легітимації російської влади.
З іншого боку, Кремль не може більше рухатися в логіці "А нам наплювати!". Санкційний зашморг руйнує претензії Росії на роль великої держави. А без цього не може бути всевладдя. Будь-які спроби показати гонор затягуватимуть зашморг. Тому Кремль думає не про те, щоб жорстко відповісти Заходу. А як відповісти так, щоб не спровокувати Захід на нові неприємності. Однак не дуже виходить.
У вересні Росія проведе найпотужніші військові маневри після падіння СРСР "Схід-2018". А чим ще відповіси? Проте це лише дасть НАТО привід розгорнути нові батальйони в сусідніх державах. І за що боролися?
Зовнішня політика в РФ завжди була інструментом вирішення внутрішніх проблем. Зараз вона стала тягарем для бюджету і призвела до формування ворожого для Росії міжнародного простору. Стала шкодити національним інтересам. Але й переглянути її неможливо, не руйнуючи владну конструкцію.
Усередині країни російська влада створила політичну Сахару. Однак, латаючи щілини, вони створюють ситуацію киплячого чайника із запаяною кришкою.
Росія більше не може забезпечити імперську складову — основу державності. Кінець "русского мира" і небажання Казахстану, Білорусі та інших союзників визнати легітимною анексію Криму — це кінець євразійської галактики.
11 
1
Коментарі