У вцілілому під"їзді 16-квартирної двоповерхівки на вул. Парковій в Єрках Катеринопільського району живуть дві сім"ї. Колись добротний будинок наполовину згорів і зруйнувався. Кажуть, що в неіснуючих уже квартирах досі прописані мешканці. Їм навіть листи несуть за цією адресою.
— Мені ця квартира від тітки перейшла, коли женився, — каже 29-річний Сергій Корнієвич. Він мешкає на першому поверсі. — Узяв жінку з двома дітьми. Тепер уже троє. Живемо гражданським браком. Топимо дровами.
— Спалили дом ще в кінці 90-х,— розповідає сусідка 49-річна Надія Александрова. — Жили в тій половині п"янички. І ходили до них такі самі. Нібито через включену електроплитку і загорілася їхня квартірка. Вночі це було. Пожарна загасила як змогла. Тепер скидають вину на вже покійного чудака, який клей для взуття на електроплитці варив. Заснув, а те вариво збігло й загорілося. А найбільше всі грішили на одного випивоху. Не раз його били. Він ще довго тинявся попід згарищем. Так і замерз якоїсь зими. Ніхто грузити труп на машину не хотів. Напевне, гидували. Селищна рада й поховала. Хоча в покійного десь жінка з малолітніми дітьми була. Досі в цих розвалинах живуть люди, тільки по документах. Ті, що померли, у наслєдство квартири нікому не передали. Одна бабця в Крим до дітей поїхала. Квартіру якимось бродягам доручила. Згодом діти її назад одправили. Може, що випити полюбляла. Приїхала, опинилась під тином. Квартіру розграбили. Через селищну раду її тоді у стардом устроїли.
Надія Вікторівна з чоловіком і дочкою перебралася в хату покійної свекрухи:
— Як дочка вийде заміж, то ми з чоловіком знову у квартиру повернемося. Піддержуємо її в хорошому стані. Житло вже хотіли купити, але не продаємо. Квартиранти набивалися, та я їх не хочу. Сусідка три годи тому продала таку малосімейку за 600 чи 700 гривень.
Двоповерхівка раніше належала вже неіснуючому підприємству — Звенигородським під"їзним коліям. Тепер усі квартири приватизовані. Грошей на відновлення будинку досі не знайшли.
— Ці стіни такі крепкі, що їх нішо не бере, — говорить Надія Александрова. — Кірпічину не так просто відірвати. Бивші жильці якось задумали розібрати, що осталось, та продати, так ми не дали. Може, цей дом колись восстановлять. Людям тепер жити ніде.
3 
1
Коментарі