




Актор і військовий ЗСУ Юрій Феліпенко загинув на фронті. Чоловік пішов захищати Україну з перших днів повномасштабного вторгнення як доброволець.
Gazeta.ua зібрала факти з життя полеглого захисника та пропонує переглянути його фото.
Народився знаменитість у Запоріжжі. До 18 років спілкувався російською, а вже у 18 років почав активно вивчати та використовувати українську мову.
Після закінчення у 2016 році Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого зіграв близько 20 ролей у театрі на Подолі. Також працював у театрі-студії "Стігма" та займався дубляжем закордонних фільмім. Серед яких "Як приборкати дракона-2", "Перша українська казка".
На екрані Феліпенко вперше з'явився у 2014 році в детективному серіалі "Повернення Мухтара-9". Серед інших робіт - "Відділ 44", "Що робить твоя дружина", "Колір пристрасті", "Обіцянка Богу".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колишня дружина покійного Неліпи вперше назвала причину розлучення
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Юрій добровільно вступив до тероборони Києва, пізніше - до бойової частини. У 2024 році офіційно приєднався до ударного батальйону БпАК "Ахіллес" 92-ї окремої штурмової бригади, де служив до останнього дня.
У 2024 році актор одружився з коханою Катериною Мотрич після п'яти років стосунків.
"Можливо, війна у певному плані підштовхнула нас до цього кроку. Але ми й до війни думали про одруження. Це моя людина, це мій пазлик, це моя друга половинка. Оскільки в мене немає родичів - ані батьків, ані сестер, ані братів, то коли, не дай боже, зі мною щось трапиться, у неї буде повний доступ до мене. Так все влаштовано офіційно. Але це вже другорядна причина. Найважливіше та найцінніше - я її люблю, а вона любить мене", - казав Феліпенко в інтерв'ю.
Український комік та зірка "Ліги Сміху" Віктор Розовий вперше поділився історією свого поранення на фронті після того, як отримав осколкове поранення голови. Артист вже тривалий час перебуває на реабілітації. Після серії операцій і лікування йому вдалося поступово повернутися до життя.
Коментарі