Для ПР "залякати", "купити" та "натиснути" означає "впевнено перемогти"

Якщо не проголосуєте за Партію регіонів – вас звільнять з роботи. Подібну вимогу висували не лише в провінційних шахтарських містечках Донецька. В школі, де вчиться мій син, неофіційно визнавали: "згори" надходила усна вказівка (звісно ж, письмової не дадуть) давати партії влади потрібний відсоток, інакше в школі почнуться проблеми з виплатами заробітної платні. Раніше вчительки говорили мені: "Ми проти "мовного закону", він розколює країну. Дуже не хочемо, аби нас змушували його виконувати, бо ми будемо вимушені, ми бюджетники".

Переконаний, що подібна практика є не лише в одній школі, а практично в усіх бюджетних установах. Про те, що українські в'язні дружно віддають голоси за Партію регіонів, навряд чи треба говорити спеціально. Будучи вже невільниками, маючи обмеження свободи за вироком суду, ув'язнені роблять позначки в бюлетенях практично під наглядом. І не дай Боже за партію влади конкретна колонія дасть не 100 %, а 99%, проблеми матиме весь виправний заклад. Пресувати непокірних буде вже не адміністрація, а криміналітет – за недогляд.

Незадовго до дня виборів президент України Віктор Янукович особисто пообіцяв проблеми тим губернаторам, в чиїх вотчинах проголосують "неправильно". Керівники областей тут же зробили висновки – розбір польотів там, де люди дозволили собі не послухатися "начальство" починається вже.

Велася індивідуальна робота з тими, на кого не можна вплинути ані погрозою не виплатити вчасно зарплату, ані підкупити гречкою, тонометрами або чекушкою горілки. Мова про тих, чий фінансовий стан не залежить від бюджету – підприємливих українців. Проти них фабрикувалися справи, котрі, звісно, мали суто економічну складову. У них погрожували забрати бізнес, і в частини впертих таки забирали – на науку іншим та на вівтар перемоги Партії регіонів на парламентських виборах. Для того, аби все сказане вище можна було нівелювати, влада намагалася протягнути "закон про наклеп".

Отже, коли сьогодні перші особи "партії влади" пишаються вибором українців на користь реформ, які ніхто так і не побачив, та заявляють про свою чисту перемогу, вони можуть пишатися хіба одним беззаперечним фактом. А саме: аби звести прогнозовані порушення в день виборів до прийнятного мінімуму, влада як у центрі, так і на місцях проводила величезну підготовчу роботу. Котра на виході зводилася де до підкупу, де до тиску, але найчастіше до прямого залякування виборців. Це було потрібно для того, аби людина, отримавши бюлетень, швиденько ставила галочку там, де треба, а не там, де хочеться. За 74 роки радянської влади сформувалося три покоління переляканих людей. З того часу помінялося лише одне. Отже, страх далі лишається в генах.

Тож про яку чисту перемогу дозволяє собі говорити Партія регіонів? Насправді, реально чистим можна вважати два успіхи – КПУ та "Свободи". Обидві партії, будучи ідеологічними, в своїх ідеологіях не знайшли місце для бодай припущення демократії. Особисто я комуністів ненавиджу. До націоналістів ставлюся здебільшого нейтрально. Мій вибір до жодної з цих партій стосунку не має. Проте давайте визнаємо очевидне: ані прихильників Симоненка, ані однодумців Тягнибока ніхто не залякував та не намагався підкупити гречкою, тисячею гривень, заборгованими неіснуючою країною та кількома гривнями до пенсії.

Будучи такими ж далекими від нормальної функціональної демократії, як Партія регіонів та особисто Віктор Янукович, ці дві партії з несподівано високими навіть попередніми результатами насправді демонструють: демократія в Україні ще лишилася. Адже саме демократія дозволяє навіть комуністам, котрі не мають реальних важелів впливу на суспільство, лишатися в парламенті майже весь час незалежності. Лише уявлення народу про демократію дозволили "Свободі" зробити стрибок спочатку на місцевих, а за два роки – на парламентських виборах. Саме ці політичні сили ризикують бути не обраними в органи влади під час наступних виборів, адже свого часу відмерли Соцпартія, "Наша Україна" та інші неактуальні політичні групи, що отримали шанс та втратили його.

Натомість Партія регіонів, котрій давно не вірять і від пресингу, наглості та великих апетитів якої громадяни втомилися навіть на Донбасі, не може обходитись без насильства. Адже навіть там починають розуміти: взявши гречку чи отримавши підвищену на 10 грн пенсію, люди не завжди віддячать голосами. Навпаки, триматимуть дулю в кишені. Тому "партія влади" поводить себе весь час так, як наглядач на галерах – забувши про пряник, застосовує до виборців лише батіг.

Тим не менше, в очах світової спільноти все виглядає досить пристойно. Навряд чи спостерігачам хтось спеціально пояснить, що Партія регіонів шантажує електорат, а люди ще бояться. Тому й висловлюють своє ставлення до власного страху простим способом: не йдуть на дільниці. Краще не голосувати взагалі, ніж, соромлячись потім дивитися в дзеркало, поставити хрестик за тих, кому дозволяємо себе лякати й купувати. Але третина виборців, з яких дві третини голосують від переляку – не чиста перемога, а чиста поразка "партії влади".

×