вторник, 28 апреля 2009 16:53
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало

Через шесть лет

 

Привет, кума! Детали, полутона, нюансы со временем стираются из памяти. Когда оставляешь кого-то после большой любви, хочешь помнить — и помнишь — только плохое. Потому что если было хорошее, то, может, ты зря разрушила кому-то жизнь?

Но когда любишь что-то далекое, неприступное, виденное одно мгновенье, то помнишь — или представляешь — только прекрасные вещи, думаешь о сказке, которая могла бы быть. Идеальные принцы за семью морями не отрыгивают после борща, не обрастают волосами и не чешут разные места. Пока их не отыщешь. А там уже бывает по-разному.

Годами я хотела найти таверну в Барселоне, где когда-то меня пригрели, накормили и напоили. И я ее нашла. Это было перед обедом, в полдень. Мари, владелица, чистила каракатицу. Ее руки были фиолетовыми от чернил. Ее муж Руфо и две работницы ели за барной стойкой. Сын Пабло слонялся по таверне. Все было точно так, как я помнила. Почти так.

Немного утомленнее посмотрела на меня Мари, немного больше коньяка было в стакане Руфо, стали немного шире залысины на лбу Пабло.

— Я была здесь у вас шесть лет тому назад, — сказала я наконец Мари. Хотела прибавить: и всегда мечтала вернуться, и почему-то не смогла.

Ольга вышла замуж и родила сына

— О, так ты, наверное, говорила с Ольгой? Она уже здесь не работает. Вышла замуж за испанского парня и родила сына, — сказала она.

Я вспомнила Ольгу — украинскую девушку из Закарпатья, с которой мы перекинулись только несколькими словами, потому что она была занята на кухне. Это Ольга сказала тогда Мари и Руфо, что я — ее землячка и не знаю никого в этом городе. Это благодаря ей Руфо угостил меня своим любимым коньяком и поднял бокал за Украину и ее людей.

И Слава Богу, что она нашла новую жизнь за пределами той застывшей во времени кухни.

Сейчас вы читаете новость «Через шесть лет». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

40

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

13.02.2009 00:45:54пасажир0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
- Що там особливого у Норвегії? Чому вона вважається багатою країною? Літні будиночки (дачі) такі крихітні - міркує київлянка, яка там побувала на екскурсії. - А Ви спілкувалися з місцевим населенням? Пожили в їх сім"ях? Що знаєте про їхнє щоденне життя? - Ні. Але згодна- цінності у них інші. У нас на Україні - най-найвища ХАТА! АВТО! І вона мовчки, не змігши підібрати правильне слово, провела високо в повітрі рукою, маючи на увазі отой КІТЧ!
11.02.2009 15:37:09ukrainer0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Вибачте, не спеціально вирвалося про смерть комуністів. Теж прорвало, як нарив, дякуючи Автору. По-перше, мене вразила скромність справжніх датських соціалістів. Вони жили для інших. Своїм прикладом зробили багато, щоб їхня батьківщина звершилася, як правова держава. Щоб кожен громадянин займав рівне місце в суспільстві. Навіть зараз під час кризи тут люди захищені найкраще в Європі. І це не випадково. Не на словах, а в душі вони були комуністами, симпатизували теорії К.Маркса. Але ніколи не любили той спосіб, у який використала група бандитів теорію Маркса в СРСР. Лжекомуністи викинули головне із марксизму - любов, перетворили його на бездушне вчення, і його іменем проводили нелюдські експеременти. Карл Маркс, який вмів любити, ніякого відношення не мав до "побудови комунізму" в Україні. Ще в студентські роки справила на мене велике враження велика любов Карла Маркса до дружини Женні Маркс. Він писав у листі до неї: "...безсумнівно, на світі багато жінок, і деякі з них прекрасні. Але де мені знайти ще обличчя, кожна рисочка котрого будила б у мені найсильніші і найпрекрасніші спогади мого життя?... Я за справжню любов і кохання, l(L`viv)! На багатьох весіллях доводилося побувати і дружкувати. А запам`яталося мені у 6 років українське весілля зовсім без питва і їди для гостей, без фати. За стіл сідали тільки 15-20 чоловік- наречені та перезва. Але скрипка грала для всіх. Танці, співи, обряди, закохані наречені! Та в дорослому житті набагато пізніше в порівняннях стало мені зрозуміло, чому те весілля було для мене найпам"ятнішим і найвеселішим.
11.02.2009 13:05:30l0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
у Львові не перелічити цвинтарів, а надгробки!!!!!!!!!!!! - ПАМЯТНИК КІТЧУ. Проте, ми почали з весілля, а закінчили за упокій. Весілля бувають різні......., Фата не є українською традицією, а от одруження це ТАЇНСТВО через яке варто перейти парам, котрі шанують себе і свої стосунки. Авторові дякую за те, що поставив крапки над "і" в моїх роздумах над кітчем.
11.02.2009 00:08:16ukrainer0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
філософствувала Mette. В її родині батьки, діди і прадіди здобували юридичну освіту, працювали адвокатами. Любимі бабуся і дід були комуністами. Вони не копили багатства. Відмовилися навіть від місця на кладовищі. Їхній прах розсіяли. Біля церков у Данії відведено невеликий зелений клаптик землі із плакучою івою посередині та каменем із словами з Біблії. Коли Mette засумує за рідними, тоді вона йде до святого длянеї місця із однією червоною трояндою.
10.02.2009 23:40:26однокласниця0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
- Мамаши заставляют дочерей падать в обморок, чтоби вийти замуж за курсанта - похвалився мені колишній однокласник, без 5хв. випускник полтавського військового училища з"язку. А мені здавалося, що потрібно одружуватися по любові. Шлюб по розрахунку - це соромно і не чесно.
10.02.2009 16:50:19ukrainer0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Громадян у Данії знайомлять із демократичними цінностями, із обов"язками і правами, та довгим рядом щоденних практичних вимог. Біженцям із колишього СРСР допомагають знайти відповіді на запитання: Як функціонує датська демократія? Як може знайти людина житло, чи роботу? Як працюють дитячі установи, школи? Як часто повинна людина відвідувати зубного лікар"я? Демократичні цінності напрацьовувало суспільство сотнями років.
10.02.2009 16:31:43Юрист0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Коментар ?2 Вікових обмежень для вступу в шлюб немає. Але для того, щоб вступити в шлюб повинно виповнитися 18. У Вас краще все попереду!!
10.02.2009 12:01:39Жертва мужа-бунтаря0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
А я вот жалею сейчас о том, что не было фаты. 12 лет назад казалось так оригинально, так юморно, опять же, не затратно... А сейчас я понимаю, что даже фоток нормальных не осталось. Да и шанса одеть фату и платье у меня почти нет - с двумя детьми и глубоко за 30 и даже за 35 лет...
09.02.2009 23:35:11ukrainer0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Мудро. Дякую. В мене кітч завжди викликав депресію.
Голосов: 1
Голосование Как вы обустраиваете быт в условиях отключения электроэнергии
  • Приобрели дополнительное оборудование для жилья для энергонезависимости
  • Подбираем оборудование и готовимся к покупке
  • Нет средств на такое, эти приборы слишком дорогие
  • Есть фонари и павербанки для зарядки гаджетов, нас это устраивает
  • Уверены, что неудобства временные и вскоре правительство решит проблему нехватки электроэнергии.
  • Наше жилище со светом, потому что мы на одной линии с объектом критической инфраструктуры
  • Ваш вариант
Просмотреть