Лувр здійснював багатомільйонні закупівлі, але економив на безпеці та технічних системах - Рахункова палата Франції

Керівництво Лувру надавало перевагу закупівлям творів мистецтва на шкоду нагальним потребам у ремонті та безпеці, музею та інженерні системи.

Рахункова палата Франції у четвер, 6 листопада, оприлюднила звіт про роботу Лувру за 2018–2024 роки, який демонструє хронічне недоінвестування в безпеку музею та інженерні системи. Про це повідомляє Le Monde.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Пограбування на понад $100 млн": прокуратура Парижа назвав грабіжників Лувра "дрібними крадіями"

Звіт з'явився менш ніж через три тижні після резонансної крадіжки з Лувру королівських коштовностей, які досі не знайдено.

"Між 2018 і 2024 роками музей спрямував лише 26,7 млн євро на приведення до норм і 59,5 млн - на реставрацію палацу як пам'ятки історії", - йдеться у звіті. Водночас 105 млн було витрачено на придбання творів мистецтва та 63,5 млн - на оновлення музейних просторів, зокрема у відділі мистецтва ісламу.

Пограбування відомого музею 19 жовтня різко висвітлило брак камер як всередині, так і ззовні палацу. Тож вони вимагають пріоритизації витрачання коштів.

"З огляду на бюджетну безвихідь, у якій опинився музей, він має ієрархізувати свої проєкти, віддаючи пріоритет інвестиціям, вирішальним для його майбутнього, передусім модернізації технічної інфраструктури, зокрема систем безпеки й охорони та реставрації палацу", - пишуть аудитори.

Експерти нагадали, що музей отримує чималі надходження. Зокрема, виплати з фонду цільового капіталу (10,3 млн), ліцензійні надходження від Лувру Абу-Дабі (207 млн), меценатства (20 млн), доходи від квитків (124 млн євро) і не рахуючи державних субсидій.

Рахункова Палата також проаналізувала амбіційний проєкт Louvre Nouvelle Renaissance. Раніше він був оголошений президентом Еммануелем Макроном у січні минулого року.

Ініціатива передбачає побудову додаткового входу, а також нові підземні виставкові простори, зокрема залу на 3000 кв. м для експонування полотна Леонардо да Вінчі "Мону Лізу".

"Цю амбітну операцію запущено без належних попередніх досліджень - технічних, архітектурних, фінансових і щодо потоків відвідувачів", - ідеться у звіті. За даними аудиторів, у червні 2025 року вартість проєкту переоцінено до 667 млн євро - проти початкових 450 млн.

У своїй відповіді, доданій до звіту, музей заявив, що приймає більшість рекомендацій, сформульованих Рахунковою палатою. Водночас наголошує, що Louvre Nouvelle Renaissance був створений з двох блоків: плану з оновлення спадщини та інфраструктури і створення нового доступу та просторів у межах Лувру. Йдеться саме про "загальний план", який має бути реалізований до 2031 року.

×