Українську школу в Донецьку перестали фінансувати

 

Завтра починається новий навчальний рік. До першого класу підуть 430 тис. школярів. Їм надрукували 4 млн 345 тис. підручників. Загалом в Україні запрацюють 19,9 тис. шкіл, на перший урок прийдуть 4,292 млн учнів, їх навчатимуть 509 тис. педагогів.

1095 шкіл — у Донецькій області.

— Жодної не закриватимемо, — запевняє Юрій Соловйов, начальник Головного управління освіти й науки обласної держадміністрації. — На нас не вплинуло рішення обласної ради про надання російській мові статусу регіональної. 51,7 відсотка шкіл залишаються з російською мовою навчання, решта — з українською.

Торік на Донеччині ліквідували 16 шкіл, зокрема дев'ять українських. Чотири батькам удалося відстояти завдяки судам, по трьох тривають процеси. Донецьку №111 суд постановив відновити, однак влада рішення оскаржила, тому грошей на ремонти і підготовку до навчального року не виділяють.

— Ми виграли всі суди — й першої інстанції, й апеляцію. Але мер Лук'янченко не заспокоївся, добивається нашого закриття вже у Верховному суді, — розповідає 59-річна Лариса Конох, баба четверокласниці та вчителька молодших класів школи №111. — Слухання ще не призначене. Однак ми самі підготували заклад до навчального року. Трохи поміг Арсеній Яценюк. Цього року дав грошей на меблі, а торік купив комп'ютери й парти. До нас хочуть перевести кількох дітей з інших шкіл, але там їх не відпускають. Цього року матимемо 15 першокласників.

Найбільше коштів із державного бюджету йде на колишню школу №34 у місті Єнакієве, де навчався президент Віктор Янукович, — 29 млн грн. Її перейменували на ліцей інформаційних технологій, майже рік реконструюють. Початкових класів не буде. Навчатимуться з п'ятого, а за програмою ліцею — з восьмого класу.

— У ліцеї зараз аврал, на будівництві все міське начальство. Чекають Віктора Федоровича, — кажуть у Єнакіївському міськвідділі освіти.

На уроках фізкультури цього року учням уперше не ставитимуть оцінки. Буде лише "залік" або "не залік". Розклад уроків затверджуватиме головний лікар санітарної станції.

— Такою є вимога Міністерства освіти, — говорить 63-річний Віктор Зозуля, головлікар санепідемстанції в райцентрі Тальне Черкаської області. — Ми маємо перевірити правильність навантаження в школі. Наприклад, чи не додумався хтось поставити фізкультуру першим уроком, а математику — шостим.

У трьох районах Вінниччини у перших класах сільських шкіл поставили парти для батьків. Вони можуть прийти на будь-який урок, спостерігати за навчанням сина чи доньки та роботою вчителя.

— Сільські діти, які не відвідували дитсадок, не готові до школи, — пояснює нововведення 53-річна Любов Конфедрат, методист Хмільницького районного відділу освіти. — Торік одна жінка два місяці ходила на кожен урок, доки її син не звик до однолітків. Спочатку тікав, як тільки мати виходила з класу.

Міністерство освіти поки що не дало вказівок, як впроваджувати новоприйнятий Закон "Про засади державної мовної політики".

— Обласні ради самі мають визначати, скільки буде відведено уроків на вивчення мови національних меншин, — розказує 50-річний Павло Полянський, керівник Центру освітнього моніторингу. — Я з жахом чекаю, як депутати складатимуть навчальні плани і розклад уроків. Ми — єдина в світі країна, де представники різних національностей мають право здобути повну середню загальну освіту рідною мовою — українською, російською, румунською, угорською, болгарською. Сьогодні класи сформовані. Зараз можуть терміново зібрати батьківські комітети й опитати, якою мовою далі навчатимуться їхні діти. Вийде, що півкласу чи третину  переводитимуть до іншої школи. Закон може зруйнувати єдиний освітній простір в Україні.

×