"Колись ми їздили у Київ із Житомира, щоб купити вареної ковбаси, качку і від пуза наїстися морозива "Каштан". А ескімо тільки у Москві продавали, — згадує 34-річний житомирянин Олександр Ковальчук. — Такого смачного, як у столиці, ніде не було".
Морозиво "Каштан" та "Хрещатик" у шоколадній глазурі — сьогодні роблять у місті Біла Церква на Київщині. 49-річний Леонід Дядюн, заступник генерального директора з виробництва білоцерківського підприємства "Віта", погоджується, що сучасне морозиво програє радянському.
— Тоді його робили лише з молочних продуктів, без рослинних жирів, стабілізаторів та емульгаторів. Додавали крохмаль, желатин, морські водорості агар-агар. У старих рецептурах я бачив, що клали курячі яйця й борошно. Та аби тільки розчинити желатин, треба було багато електрики. Після розпаду Союзу виробники порахували, що цей продукт обходиться дорого. Тому із Заходу прийшли нові технології. Навчилися робити з кокосової та пальмової олії. Крім того, раніше повністю набивали вафельний стакан морозивом. А зараз там більше повітря, — визнає Леонід Дядюн.
Він пояснює: за державними стандартами морозиво буває двох видів: на молоці або з комбінованих жирів. На молочній основі виготовляють пломбір, вершкове і молочне. У ванільне, шоколадне, крем-брюле, морозиво з фруктовими смаками додають рослинні жири.
— Але я не бачив в Україні справжнього пломбіру, — каже Дядюн. — Деякі компанії називають його так, але рослинні жири там усе одно є. Про них можна лише здогадуватися. Та це на совісті виробника.
Ванільне в стаканчику коштує 71 копійку
У фірмовому магазині "Віти", що поряд із заводом, найдешевше ванільне морозиво в стаканчику коштує 71 коп., із джемом — 82 коп. "Каштан" можна купити за 1,24 грн. Заступник гендиректора запевняє — справжній пломбір має коштувати не менш як 3 грн.
— Відпускна ціна на вагове масло 34 гривні. А на рослинні жири — в межах 13 гривень за кілограм. Використовувати рослинний економніше, — пояснює Леонід Миколайович.
У компанії "Рудь", що на Житомирщині, не погоджуються, що в Україні немає справжнього морозива.
— Ми виготовляємо пломбір! У ньому 12 відсотків жирності. "Пломбір N1" випускаємо у стаканчику і брекетах. Чистішого ви не знайдете, — каже 35-річна Людмила Юрківська з маркетингового відділу компанії. У київських магазинах їхній пломбір коштує трохи більше 2 грн. — Коли порівнюють смак радянського морозива з теперішнім, тут багато емоцій. Людина не може пам"ятати смак 20 років.
Житомирське морозиво багато опитаних нами людей і спеціалістів у цій галузі вважають одним із кращих. Хоча на підприємстві не приховують: продукція на рослинних жирах у них теж є.
Торік українці з"їли 870 тонн морозива фірми "Віта" і 20 тис. тонн продукту компанії "Рудь".
За якими стандартами виготовляють морозиво
— В Україні довго не було нормативних документів на морозиво, — каже Тетяна Осьмак, викладач кафедри технології молока і молочних продуктів Національного університету харчових технологій. — Його виготовляли за технічними умовами — ТУ. Продукт із рослинних жирів називали пломбіром чи вершковим морозивом. Із 2008 року діють три національні стандарти на морозиво. Виробники все детально розписують, хоча деякі дуже малими літерами.
ДСТУ 4733 означає, що продукт виготовлений із молочних жирів. Ніяких рослинних там не може бути.
ДСТУ 4734 — морозиво плодово-ягідне, ароматичне, щербет, лід.
ДСТУ 4735 — із немолочних жирів: кокосових чи інших рослинних.
У молочному морозиві має бути 0,5–7,5% жиру, у вершковому — 8–11,5%, у пломбірі 12–20%. Найменше жиру в плодово-ягідному. Фруктовий лід його не містить.
Якісним морозивом вважається те, що відповідає своєму стандарту. Смак і запах повинні бути чистими, структура — однорідною, без відчутних часточок цукру та льоду.
На упаковці мають бути зазначені назва та повна адреса виробника, маса, калорійність та поживна цінність — скільки білків, вуглеводів та жирів на 100 г продукту. Також повинні вказуватися номер партії, умови зберігання, термін придатності, дата виготовлення або кінцева дата споживання.
2 
1
Коментарі