Рівно 30 років тому київське "Динамо" здобуло Кубок володарів кубків. 2 травня 1986 року на стадіоні "Жерлан" у французькому Ліоні підопічні Валерія Лобановського обіграли іспанський "Атлетико" - 3:0. Gazeta.ua нагадує вам шлях "Динамо" до європейського трофею. Варто зазначити, що він був би неможливим, якби у 1/8 фіналу Кубку СРСР 1984/85 кияни програли вдома московським одноклубникам в серії пенальті. Першим тоді промахнувся Блохін, але, на щастя, потім схибили москвичі Газзаєв та Ментюков.
Відродження київського "Динамо" у 1985 році після двох провалів у сезонах 1983 та 1984 було дещо несподіваним. Всі якось уже звикли до думки, що гравці добротні, тренер – кваліфікований, а гри нема. Навіть капітани призерів сезону 1984 – Бірюков із "Зеніта", спартаківець Дасаєв і дніпропетровець Литовченко у традиційному передсезонному прогнозі не назвали "Динамо" (Київ) серед претендентів на медалі.
Киян прорвало у четвертому турі чемпіонату в домашній грі з "Металістом". До мене прийшов пограти в шахи сусід і товариш Михайло Гусєв. Коли гра закінчилася з рахунком 2:0 він сказав:
– Я би ще раз переглянув цей матч.
Далі пішла серія з перемог, найвидатнішою з яких була гра із "Спартаком" - 2:0 з двома голами Бєланова.
Ближче до осені кияни стали соліднішими й розважливішими. І от перший матч Кубка кубків із "Утрехтом" із Нідерландів. Тоді там зібралася солідна компанія. Серед учасників – "Сампдорія", "Бенфіка", "Монако", "Атлетико", "Баєр", "Галатасарай" і "Селтік". Мав ще виступати "Манчестер Юнайтед", але всіх англійців вчасно дискваліфікували за безлади на брюссельському "Ейзелі".
Я – першокурсник Черкаського педінституту боявся, що в гуртожитку подивитися телевізор мені не дадуть старші дівчата. Тому поїхав до тітки в другий кінець міста. Гра на виїзді починалася пізно. Динамівці боялися суперника. Затислися, розхвилювалися. Наприкінці першого тайму Крюйс забив гол після подачі з флангу. Воротар Михайлов не добіг до м'яча. Настрій зіпсувався. Родичі збиралися лягати спати, але я впросився подивитися ще 15 хвилин другого тайму. Якраз побачив гол височенного ван Луна парашутиком по високій дузі в дальній кут 2:0.
Зранку я чекав однокурсника Олега Яхненка. Той мав сказати остаточний результат.
– Дем'ян забив, 2:1.
Згодом я побачив той гол у недільному "Футбольному огляді". Скидка Бєланова, Дем'яненко не влучає, як слід по м'ячу, але це дезорієнтує голкіпера. М'яч знущально вдаряється в одну штангу і тихенько закочується у ворота під іншою.
До гри-відповіді рахував дні. Кияни як ураган налетіли на ворота голландців. Заваров влучає в штангу. На стотисячному стадіоні – рев. І раптом – повна тиша. Банальний навіс із флангу головою замикає де Крюйк. Камеру переводять на лаву запасних "Динамо". Там – розпач. Динамівці кидаються в затяжну атаку. Голландці не можуть вийти зі своєї половини поля. Удар Яремчука відбиває воротар. Блохін добиває правою і це гол. М'яч, який повертає нам надію. "Утрехт" того вечора вже не відпустили. Переломним став другий гол у виконанні Яремчука. Кутовий, підрізка й удар. Здалося Іван заніс м'яч у ворота разом із руками воротаря. Але турецькому арбітру байдуже. Гол зараховано.
І знову – серія атак. Безсонов б'є у штангу. У другому таймі голландців просто "завозили". Заваров після подачі Яковенка головою забиває третій м'яч. Євтушенко – четвертий. Після удару здалеку м'яч відскочив від голкіпера. Першим на добивання прибіг Євтушенко. Тоді мені здалося, що Вадим усім своїм виглядом показав, що битиме в правий кут, а вдарив у лівий. Через багато років передивився той епізод. Нічого подібного. Євтушенко не хитрив, а вдарив на силу - 4:1.
Жеребкування. Нам випала румунська "Університаття". Румуни здолали в 1\16 "Монако". Перша гра – в Крайові. Знову натиск господарів і гол. Прізвище автора м'яча врізалося в пам'ять – Бику. Справді, продерся мов бик і невідпорно пробив. Я подумав: "Це повторюється Утрехт". Однак наступні вісім хвилин були найкращим для гостей в цьому матчі. Круговерті атак, шалений натиск на ворота господарів і два гола Заварова - 2:1. Після прострілу Блохіна господарі завалили Євтушенка, а Заваров зрівняв рахунок. Знову флангова атака, простріл Яремчука, удар головою Блохіна в падінні, сейв воротаря Лунга й добивання Заварова. Ми попереду на виїзді. Під кінець гри арбітр придумав якийсь пенальті й Бику встановив паритет - 2:2.
Гру-відповідь у Києві вважаю найкращим матчем "Динамо" тих років. Попереду ще були "Атлетико", збірна Угорщини на Кубку світу в Мексиці і переможний матч із Францією на "Парк де Пренс" у відборі до Євро-1986. Але ця гра – космічне задоволення. Вірніше, не вся гра, а перші 13 хвилин. За цей час кияни забили супернику, (а в його складі шість гравців збірної Румунії) три голи. До кінця гри могли би забити ще двадцять. Але не захотіли. Оті 13 хвилин досі перед очима.
Перший – після силового прострілу низом із правого флангу у виконанні Заварова і смачним ударом Раца. Другий – улюблений удар Бєланова з кута штрафної по діагоналі верхом у дальній кут. Так він забиватиме Пфаффу в сумнозвісному матчі проти Бельгії на Кубку світу. Третій – після проходу Блохіна запхнув у порожні ворота Дем'яненко. І все. Ураган стих. Решту 80 хвилин команди догравали.
Першу гру чвертьфіналу проти "Рапіда" грали у Відні. У нас було тепло вдень, але на вечір добряче морозило. Схоже, у Відні було те саме. Кияни зібралися за три дні до гри. Пів команди готувалося до сезону з національною збірною в Іспанії, а ще пів – поїхали із другою збірною до Індії. Лобановський просидів міжсезоння без гравців.
Старт гри був ніби продовженням матчу з румунами. Тільки в ролі "Університатті" тепер було саме "Динамо". Австрійці з югославами (їх було повно в складі "Рапіда") атакували без упину. Особливо лютував Кранчар. Він влучив у штангу, а ще пару разів урятував Чанов.
У другому таймі команди помінялися місцями. Чудовий вихід сам на сам безбожно запоров Блохін - вище. А от Рац свій момент використав: перехопив м'яч на фланзі в захисника і перекинув воротаря. Гол і так був би, але Бєланов набіг і добив м'яч у сітку. Згодом ця зв'язка спрацювала ще раз. Рац подав, Бєланов побіг назустріч м'ячу і замість удару в ближній кут продовжив його політ у дальню дев'ятку - 2:0. "Рапід" поплив. Голкіпер Консел вибив м'яч після кутового точнісінько на ногу Рацу- 3:0. Четвертий гол "Динамо" російський коментатор Василь Уткін назвав найкращим із побачених у житті. Перед карним майданчиком суперника Павло Яковенко пробив щосили і влучив у ближню штангу. Оператори сфокусувалися на м'ячі, який відскочив у центр штрафного, й випустили Яковенка із поля зору. Але Павло продовжив рух. Він першим догнав м'яч і невідпорним ударом із лівої загнав його в інший кут - 4:0. Наприкінці гри "Рапід" спромігся на гол престижу.
У Києві "побиття немовлят" продовжилося. Низенький Яремчук двічі забив головою. Бєланов відзначився з пенальті, Євтушенко із гри. Ще один гол у свої ворота забив воротар австрійців. Він зрозумів, що на сьогодні з нього досить. Симулював травму і на другий тайм не вийшов. Суддя не зарахував красивий гол Блохіна в падінні через себе. Але й без нього рахунок був промовистий 5:1.
У півфіналі нас чекала чехословацька "Дукла". Напередодні пражани здолали "Бенфіку". Перша гра – в Києві. Пам'ятаю, що було сонячно й тепло. Три сухі голи в першому таймі вже нікого не здивували. Феєрив Рац. Він обводив правого захисника пражан на швидкості і в статичному положенні. Кожний обіграш – небезпечний момент. З подач Раца забили Заваров і Блохін. Ще один гол Блохін забив самотужки. "Дукла" здивувала у другому таймі, бо не пропустила більше голів. Але й не забила. Просто не хотіла, щоб кияни розізлилися.
Матч-відповідь був простою формальністю. Бєланов забив із пенальті, чехословаки зрівняли. Ніякої інтриги.
Перед фіналом кияни грали в чемпіонаті зі "Спартаком". Два голи забили дуже легко, але легко попустили один від Родіонова.
У фіналі з "Атлетико" я теж чекав на швидкий гол. І ми його забили. Потужна атака і швидка голова Заварова змушує капітулювати воротаря матрацників, чемпіона світу-1978, аргентинця Убальдо Філлола. Але далі все пішло не так гладенько. Час минав, а звичних другого й третього голів не було. Насторожувало, що на шляху до фіналу іспанці жодного разу не програли.
Більше того, "Атлетико" мав моменти. Слава Богу, не реалізував. У перерві Блохін грав на публіку, ганяючись полем ліонського стадіону за півнем, що вискочив на газон.
На початку другого тайму стало геть сутужно. Мадридці напосіли. Блохіну все простилося за другий гол у знаменитій атаці "віялом". Кожен із чотирьох киян, які брали участь у комбінації, на темп випереджав захисників. Гол Євтушенка підбив підсумок матчу – 3:0. У рейтингу клубів за підсумками сезону 1985/86 "Динамо" посіло друге місце відразу після іспанського "Реала".
Номер тижневика "Футбол-Хокей" із репортажем із Ліона я здобув із великими труднощами. Знайома кіоскерка залишила. Майже відразу після фіналу "Ізвєстія" надрукували повідомлення про зміну тренера збірної. Замість Малофєєва її очолив Лобановський. Свято тривало. Таких надій, які були тієї весни, я не переживав більше ніколи.
Шлях переможця у протоколах Кубка кубків 1985/86
1985 рік
1/16 фіналу
Перший матч
"Утрехт", Нідерланди – "Динамо", Київ – 2:1 (1:0)
17 вересня. Утрехт. Стадіон "Галгенваард". 22 000 глядачів. 17 градусів.
Суддя: Рауль Фернандеш Назаре, Португалія
"Утрехт": ван Еде, Хатінер-к, Верріпс, Годе (Пломп, 84), Рейсберген, Аделар, ван дер Ваарт, Воутерс, Крюйс, ван дер Хофт, Д ван Лун. Тренер: Нол де Рюйтер
"Динамо": Михайлов, Безсонов, Баль, Кузнєцов, Дем'яненко- к, Рац, Яковенко, Яремчук, Заваров, Євтушенко, Блохін (Бєланов, 73). Тренер: Валерій Лобановський
Голи: Крюйс, 43, ван Лун, 64, Дем'яненко, 83
Повторний матч
"Динамо", Київ – "Утрехт", Нідерланди – 4:1 (2:1)
2 жовтня. Київ. Республіканський стадіон. 100 062 глядачі. 20 градусів.
Суддя: Талат Толкат, Туреччина
"Динамо": Михайлов, Безсонов, Баль, Кузнєцов, Дем'яненко-к, Рац, Яковенко (Балтача, 82), Яремчук, Заваров, Євтушенко, Блохін (Бєланов, 71). Тренер: Валерій Лобановський
"Утрехт": ван Еде, Верріпс, Рейсберген, Хатінер-к, Пломп, Воутерс, Аделар, ван дер Ваарт, ван Лун, Крюйс, ван дер Хофт ( Годе, 46). Тренер: Нол де Рюйтер
Голи: Крюйс 8, Блохін, 10, Яремчук, 20, Заваров, 53, Євтушенко, 60
1/8 фіналу
Перший матч
"Університята", Крайова, Румунія – "Динамо", Київ – 2:2 (1:2)
23 жовтня. Крайова. Центральний стадіон. 40 000 глядачів. 2 градуси.
Суддя: Йордан Жежов, Болгарія
"Університатя": Лунг, Негріле, Тіліхой, Унгуряну, Адріан Попеску (Георге Попеску, 72), Штефенеску - к, Бадя, Менеїле, Джолгеу, Кецой, Бику. Тренер: Мірча Редулеску
"Динамо": Михайлов, Безсонов, Балтача - к, Кузнєцов, Дем'яненко, Рац, Яковенко (Баль, 15), Яремчук, Заваров, Євтушенко (Бєланов, 67), Блохин. Тренер: Валерій Лобановський
Голи: Бику, 14, 82, з пенальті, Заваров, 17, 23
Повторний матч
"Динамо", Київ – "Університатя", Крайова, Румунія – 3:0 (3:0)
6 листопада. Київ. Республіканський стадіон. 100 062 глядачі. 8 градусів.
Суддя: Лайош Немет, Угорщина
"Динамо": Михайлов, Євсєєв, Балтача-к, Кузнєцов, Дем'яненко, Рац, Яремчук, Баль, Заваров, Бєланов (Михайличенко, 79), Блохін (Євтушенко, 71). Тренер: Валерій Лобановський
"Університатя": Лунг, Негріле, Тіліхой, Унгуряну, Адріан Попеску (Бадя, 68), Штефенеску –к, Георге Попеску (Кецой, 46), Менеїле, Джолгеу, Ірімеску, Бику. Тренер: Мірча Редулеску.
Голи: Рац, 7, Бєланов, 11, Дем'яненко, 13
1986 рік
1/4 фіналу
Перший матч
"Рапід", Відень, Австрія – "Динамо", Київ – 1:4 (0:0)
5 березня. Відень. Стадіон "Герхард Ханаппі". 12 000 глядачів. 2 градуси.
Суддя: Мішель Вотро, Франція
"Рапід": Консел, Лайнер (Вілфурт, 73), Гаргер, Браунедер, Вебер-к, Кінаст, Кранчар, Халілович (Хрстич, 26), Пакульт, Бручич, Вайнховер. Тренер Златко Маркович, Югославія
"Динамо": Чанов, Безсонов, Балтача, Кузнєцов, Дем'яненко - к, Рац, Яковенко, Баль, Яремчук, Бєланов (Євтушенко, 77), Блохін. Тренер: Валерій Лобановський
Голи: Бєланов, 56, 61, Рац, 67, Яковенко, 75, Вілфурт, 83
Повторний матч
"Динамо", Київ – "Рапід", Відень, Австрія – 5:1 (4:1)
19 березня. Київ. Республіканський стадіон. 100 000 глядачів. 6 градусів.
Суддя: Рональд Бріджес, Вельс
"Динамо": Чанов, Безсонов, Балтача, Кузнєцов, Дем'яненко-к, Рац, Яковенко, Яремчук, Заваров (Євтушенко, 62), Бєланов, Блохін (Баль, 74). Тренер: Валерій Лобановський
"Рапід": Консел (Фойрер, 46), Роттер (Вебер, 46), Гаргер, Браунедер, Вебер-к, Кінаст, Кранчар, Халілович, Штадлер, Вайнхофер, Вілфурт. Тренер: Златко Маркович, Югославія
Голи: Яремчук, 7, Бєланов, 12, з пенальті, Халілович, 27, Яремчук, 32, Блохін, 43, Євтушенко, 79
1/2 фіналу
Перший матч
"Динамо", Київ, Україна – "Дукла", Прага, Чехословаччина – 3:0 (3:0)
2 квітня. Київ. Республіканський стадіон. 100 000 глядачів. 14 градусів.
Суддя: Жозе душ Сантуш, Португалія
"Динамо": Чанов, Безсонов, Балтача, Кузнєцов, Анатолий Дем'яненко-к, Рац, Яковенко, Яремчук, Заваров, Бєланов, Блохін (Євтушенко, 73). Тренер: Валерій Лобановський
"Дукла": Костельник, Бажант, Новак, Фіала-к, Рада, Пелц, Візек, Лаушман, Корейчик, Кржіж, Лугови ( Біттенгель, 66). Тренер: Іржі Лопата
Голи: Блохін, 7, 37, Заваров, 35
Повторний матч
"Дукла", Прага, Чехословаччина – "Динамо", Київ, Україна – 1:1 (0:0)
16 квітня. Прага. Стадіон "Юлішка". 14 665 глядачів. 15 градусів.
Суддя: Йон Ігна, Румунія
"Дукла": Костельник, Бажант, Новак, Фіала-к, Рада, Пелц, Фітцель, Лаушман, Корейчик, Кржиж, Лугови. Тренер: Іржі Лопата
"Динамо": Чанов (Михайлов, 88), Баль, Балтача, Кузнєцов, Демьяненко- к, Рац, Яковенко, Яремчук, Заваров (Євтушенко, 78), Бєланов, Блохін. Тренер: Валерій Лобановський
Голи: Бєланов, 64 з пенальті, Кржиж, 71
Фінал
"Динамо", Київ – "Атлетико", Мадрид, Іспанія – 3:0 (1:0)
2 травня. Ліон, Франція. Стадіон "Жерлан". 39 300 глядачів. 18 градусів.
Суддя: Франц Верер, Австрія
"Динамо": Чанов, Безсонов, Балтача (Баль, 39), Кузнєцов, Дем'яненко-к, Рац, Яковенко, Яремчук, Заваров (Євтушенко, 70), Бєланов, Блохін. Тренер: Валерій Лобановський.
"Атлетико": Філлол, Томас-к, Клементе, Артече, Руїс, Пріето, Кабрера, Рамос, Да Сілва, Ландабуру (Сетьєн, 60), Маріна. Тренер: Луїс Арагонес.
Голи: Заваров, 6, Блохін, 84, Євтушенко, 87
3 
4166
Коментарі