"Стріляли в обличчя. Хлопців ідентифікували за формою з нашивками "Україна"

 

Уночі 23 червня на півночі Пакистану десяток озброєних бойовиків увірвалися до табору альпіністів і розстріляли їх. Загинули 11 людей, зокрема троє українців — 47-річний Ігор Свергун, 43-річний Дмитро Коняєв та Бадаві Кашаєв, 54 роки.

6 червня підкоряти 8-тисячник Нангапарбат — дев'яту за висотою світову вершину в західних Гімалаях — із Харкова вирушили 10 альпіністів. Це були харків'яни Ігор Свергун, Олександр Заколодний, Бодаві Кашаєв, Дмитро Коняєв, Данило Яснюк, киянин Михайло Колотушкін, грузини Бідзіна Гуджабідзе й Афі Гігані, словаки Петер Шперка й Антон Добеш.

До суботи піднялися на висоту 4 тис. м. Розбили базовий табір.

— Було півсотні альпіністів. Крім наших — азербайджанці, поляки, литовці, — розповідає Геннадій Копійка, голова харківського клубу альпіністів.

Увечері розділилися на дві групи. Заколодний, Яснюк, Колотушкін і двоє грузинів піднялися вище. На висоті 6200 м облаштовували проміжний табір, вішали по маршруту мотузки. Інші лишилися в базовому.

— Уночі до базового табору прийшли люди у формі військової поліції, — продовжує Копійка. — А туди непросто дістатися — дві доби підніматися. Бойовики вивели людей із наметів та дерев'яних будиночків і розстріляли. Олександр Заколодний побачив загиблих перший, коли вранці спустився до базового табору.

— Стріляли в обличчя так, що впізнати тіла було важко. Хлопців ідентифікували за формою з нашивками "Україна", — каже Заколодний.

Крім харків'ян, загинули литовець, двоє словаків, троє китайців, громадянин Непалу та гід-пакистанець. Відповідальність за вбивства взяло на себе воєнізоване угруповання "Джундалла", а пізніше — і "Техрік-і-Талібан".

— Ці іноземці — наші вороги. Ми з гордістю заявляємо про відповідальність за їх убивство і продовжуватимемо схожі атаки, — повідомляє Ахмет Марват, спікер "Джундалла".

У Пакистані заарештували 37 осіб, які можуть бути причетні до терористичних угруповань.

Тіла загиблих та учасників експедиції у понеділок доправили військовим літаком до Ісламабада, столиці Пакистану.

У Харкові до альпіністського клубу сходяться друзі загиблих.

— Нангапарбат називають вершиною смерті. Крутий схил та мінлива погода. Снігопади. Ми всього очікували. Але не такого, — розповідає Андрій Кийко. — Не раз їздив у Пакистан. Місцеві були з нами привітні. Вони буквально моляться на туристів. Бо ми — чи не єдиний заробіток.

У капітана команди Ігоря Свергуна залишилися 13-річний син Єгор та дружина.

— Спочатку не вірила, всіх заспокоювала. Не знаю, як далі жити, — плаче Тамара Свергун. — Ігор був найкращим, він справжній чоловік.

У Дмитра Коняєва лишилися дружина Оксана, 7-річний син і 2-річна донька.

— Вона слова не може сказати, ридає. Дітям поки що не говорили, — каже Юлія Волкова, дружина Андрія Кийка.

Підприємець Бодаві Кашаєв ходив у гори рідко.

— Гори були для нього віддушиною. Він же горець. Бодаві казав: "Тільки в горах перевіряються друзі". Альпінізмом займався п'ять років, устиг побувати на Ельбрусі й Кіліманджаро, — згадує друг Олександр Ганжерлі. — Перед експедицією він нервував, ніби щось відчував. Просив: якщо зі мною що-небудь станеться, підтримай сина. Артурові 23.

— У гори все одно ходитимемо, — розповідає альпініст Павло Сидоренко. — Ігор Свергун показав мені найкращі куточки планети. Хрестив доньку Олену. Тож його справу не перериватимемо. Як казав Фредді Мерк'юрі — шоу має продовжуватися.

×