
— Заглядаю до абрикоски двічі на день, — розповідає Оксана Гаврилова, 55 років, із селища Романів Житомирської області. — Холоди було вдарили, але цвіт не вимерз. Тож чекаю на плоди. Вони добротні — солодкі й пахнуть ананасом. Люди прозвали сорт "ананасовим". Наукова назва — Шалах.
Сорт вивели у Криму. Починає плодоносити на четвертий рік після посадки. Дає плоди на однорічних пагонах, тому потрібно проводити щорічну омолоджувальну обрізку. На штамбі формують чотири-сім скелетних гілок. Також роблять по три-чотири напівскелетних, щоб крона мала форму широкої чаші.
— Дерево родить саме. Але якщо поряд ростиме слива, персик чи алича, врожай примножиться і стане солодшим.
Ананасовий абрикос висаджують навесні або восени. Саджанець має бути річним, висотою 60–70 см з двома гілочками.
Перед посадкою підсохлі корінці Оксана Гаврилова замочує на кілька годин у розчині стимулятора росту. Викопує яму глибиною 80 см. Кидає туди торф і перегній. Якщо ґрунт важкий, то й пісок. Садить дерево, засипає землею і виливає 10 л води на один саджанець. Такий полив робить два рази на тиждень упродовж місяця. Мульчує скошеною травою чи соломою.
— Краще садити дерево на горбку. Там ґрунтові води не залягають близько до поверхні. Не можна допускати застою води біля коріння. Щоб цього не було, насипаю дренажний шар із камінчиків на дно ями.
Дозрівають абрикоси у другій половині липня. Плоди вагою до 50 г. Світло-жовті. На гілках не довго тримаються, тому треба швидко їх зірвати. Зберігаються не більш як два тижні.
— Треба бути готовим, що дерево росте чималим. Вище 4 метрів. Зате з нього вдається зібрати близько 100 кілограмів плодів. Вони не всі дозрівають одночасно, тому зриваю у кілька прийомів.
Особливістю сорту є підвищена стійкість до поширених хвороб — курчавості листя і клястероспоріозу. Тому дерево не треба від них обприскувати, врожай виходить чистим. Також витримує посуху й морози. Не страшне зниження температури до -25°C. Навіть якщо трохи й підмерзне, дерево швидко відновлюється.
— В ананасового абрикоса солодкі зерна в кісточках. Але ними не треба захоплюватися, бо містять синильну кислоту.
Коментарі