субота, 29 листопада 2025 05:02

"У нестямі від звістки": The Economist про реакцію Єрмака на відставку

"У нестямі від звістки": The Economist про реакцію Єрмака на відставку
Єрмак у центрі скандалу. ФОТО: ОП

Глава Офісу президента Андрій Єрмак, який тривалий час мав значний вплив і чимало опонентів, став найпомітнішою фігурою, втягнутою в корупційний скандал довкола "Енергоатому" на тлі зовнішньополітичного тиску на Україну.

Єрмака роками вважали надто потужним, і, за словами інсайдерів, і, за словами інсайдерів, він був "у нестямі", дізнавшись про рішення президента. Про це пише The Economist.

Попри обшуки, які ЗМІ пов'язують зі справою Міндічгейта, Єрмака офіційно не називали учасником розслідування, і він заперечує будь-які порушення. Проте його вплив у центрі української політики робив його зручною мішенню для критиків.

The Economist припускає, що він міг відігравати роль у липневій спробі зменшити незалежність антикорупційних органів - рішенні, яке швидко скасували після протестів, де ім'я Єрмака з'являлося на плакатах.

Минулого тижня група високопосадовців і депутатів публічно закликала президента звільнити керівника ОП. Зеленський спершу ігнорував вимоги, а 22 листопада навіть призначив Єрмака головним перемовником на критичному етапі мирного процесу - після отримання американсько-російського плану з проросійськими умовами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єрмак подав у відставку - Зеленський

Журнал нагадує, що Єрмак, колишній продюсер, увійшов у команду Зеленського ще у сфері шоубізнесу, а 2020 року змінив Андрія Богдана на посаді керівника ОП. Його позиції посилилися після успішного обміну полоненими з РФ. Згодом його почали називати "віцепрезидентом" і приписувати "майже містичний" вплив на главу держави.

У матеріалі зазначається, що Єрмак вибудував вертикаль із лояльних кадрів, а ті, хто не погоджувався з його підходами - зокрема Дмитро Кулеба та Кирило Буданов _ стикалися з труднощами. Дехто з американських партнерів також сприймав його негативно, що іноді ускладнювало переговори. Водночас прихильники Єрмака вважають, що він став жертвою рішень, непопулярних, але ухвалених самим президентом.

Інсайдери, яких цитує журнал, наголошують: Зеленський наділив Єрмака великими повноваженнями у сфері безпеки, економіки та переговорів, але остаточні рішення завжди лишалися за президентом. При цьому деякі джерела вважають, що Єрмак фактично виконував роль страхувального запобіжника, якого можна було усунути у критичний момент.

На думку авторів, відставка Єрмака порушить питання щодо рішень президента, оскільки його вплив значною мірою ґрунтувався на позиціях самого Зеленського. Їх, як зазначається, похитнули корупційний скандал і зростання невизначеності щодо майбутнього курсу країни.

Журнал прогнозує, що ніхто з можливих наступників не матиме подібної концентрації влади, що послабить політичну машину президента. Серед потенційних кандидатів називають колишню посолку США Оксану Маркарову та віцепрем'єра Михайла Федорова. Буданова, якого поважають у західних столицях, The Economist розглядає як імовірного нового головного переговорника.

Видання додає, що США навряд чи зупинять мирний процес через турбулентність всередині української політики, однак невідомо, чи продовжаться консультації в Маямі. Тим часом Путін, як пише журнал, "отримує задоволення від українських труднощів", роблячи двозначні заяви про можливість мирної угоди.

Національне антикорупційне бюро офіційно 28 листопада заявило, що проводить обшуки у керівника Офісу президента Андрія Єрмака. У повідомленні зазначається, що НАБУ та САП здійснюють слідчі дії, які санкціоновані судом і проводяться в межах кримінального провадження. Пізніше стало відомо, що Андрій Єрмак подав у відставку.

"Відбудеться відповідне перезавантаження", -заявив президент України Володимир Зеленський.

Зараз ви читаєте новину «"У нестямі від звістки": The Economist про реакцію Єрмака на відставку». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути