З приходом нового президента динаміка політичних змін перевершила найсміливіші прогнози. Розрядити жорстке суспільне протистояння могли дочасні парламентські вибори. Усі випустили б пар, у парламенті була б нова конфігурація політичних сил. Це значно більше відповідало б сьогоднішнім суспільним запитам.
Однак, регіонали пішли іншим шляхом. Вони не враховують інтереси щонайменше половини громадян держави. Все роблять надто швидко і твердолобо.
Влада одразу взялася за надто тонкі матерії: мову, Крим. Питання, які не дозволяв собі чіпати Кучма у періоди найбільшої могутності його державної машини. Складається враження, що до верстату з ограновування діамантів підійшов невіглас з кувалдою.
У команди Януковича або немає повного розуміння, що таке українське суспільство, або вона переоцінює своє місце й роль в історії нації з тисячолітнім корінням. Невже не було часу усвідомити, що ментально Україна дуже різна. За характером і темпераментом пересічний мешканець Донбасу суттєво відрізняється від черкащанина, а тим більше галичанина. Зрештою, не так давно був ілюстративний 2004 рік. Бажаючі могли зробити певні висновки, переосмислити свої погляди щодо суспільних відносин і України.
Можна переламати ситуацію в парламенті, особливо з кишеньковим спікером. Але бліцкригу в опануванні мільйонів українців не буде. Навіть якщо ілюзорно вдасться досягти певних тактичних завдань, це ще не означатиме повної перемоги. Деякі закони фізики мають свою інтерпретацію і в суспільних взаєминах. Зокрема, сила дії обов"язково викликає протидію. Динамічніший та прямолінійніший натиск на громадськість пришвидшує її зворотню реакцію. І якщо опозиційним силам довелося б ще довго розхитувати своїх прихильників, то можновладці самі мобілізували проти себе мільйони українців. Опозиційні настрої електризуються за лічені дні і тижні.
Новий президент захотів погратися у ва-банк. Це доволі ризикований формат участі у політиці. Те що не вб"є суспільство, зробить його сильнішим. Саме це стало головною причиною розвалу агресивних імперій у минулому, неодмінно погубить і Росію та їй подібні політичні режими. Що й казати про недавно обраних українських правителів, яких сьогодні не сприймає половина держави.
Які перспективи? У майбутньому владі не обов"язково протистоятиме Тимошенко. Згодом організований опозиційний рух імовірно винесе не гребінь хвилі абсолютно нових лідерів, або зробить популярнішим когось з сьогоднішніх політиків другої чи третьої ланки.
Усі найвідоміші молоді політики українського сьогодення є носіями патріотичних та ліберально-патріотичних цінностей. Це відповідь на питання про те, яким бажають бачити українці майбутнє своєї держави.
Коментарі
135