У Холодному Яру посвятили зброю і розстріляли комуністів

35

Фото: Фото: Денис Тимошенко

На межі Кіровоградської та Черкаської областей у селах Розумівка, Соснівка, Цвітне, Мельники, хуторах Кресельці та Буда відбулись урочистості, присвяченні вшануванню пам'яті холодноярських отаманів та козаків, які боролись проти більшовицької влади у 1918-1920-х роках.

Зокрема, 16 квітня в селі Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області історичний клуб "Холодний Яр" зібрав кілька сотень людей на місці останнього бою отамана Чорного Ворона (Миколи Скляра) та його козацтва.

Серед учасників панахиди були переважно представники українського козацтва, ВО "Свобода", Конгресу українських націоналістів, Холодноярської ініціативи, народні депутати від НУ-НС Іван Заєць та Тарас Стецьків, автор роману "Чорний Ворон" Василь Шкляр.

У ході акції президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль попередив, що має інформацію про те, що під час урочистостей в Холодному Яру можливі сутички між представниками різних політсил, тому він закликав політиків та прихожан різних релігійних конфесій не піддаватися на провокації і бути толерантними.

У свою чергу протоієрей Української православної церкви Київського патріархату Петро Бойко провів панахиду за всіма отаманами, яких козаки нарекли псевдонімом "Чорний Ворон". Під цим псевдом, за підрахунками істориків, у часи Визвольних змагань минулого століття діяло у різних куточках України, як мінімум, сім чоловік.

Варто зауважити, що прототипом героя роману Шкляра став отаман Іван Чорноусов, який воював із своїм загоном переважно на теренах Шполянщини Черкаської області.

17 квітня Холодний Яр зібрав уже понад 10 тисяч чоловік. Вулиці села Мельники ще не бачили такої кількості державних і партійних прапорів. Серед хрестів сільського цвинтаря можна було зустріти відомих політичних та громадських діячів. Автомобілі та автобуси утворили кілометрову пробку в селі та за його межами.

Вшанувати пам'ять холодноярського отамана Василя Чучупака та його осавула, автора документального роману "Холодний Яр" Юрія Горліса-Горського приїхали екс-президент Віктор Ющенко, колишній голова СБУ Валентин Наливайченко, народні депутати-"нашоукраїнці" Андрій Парубій та Лілія Григорович, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, голова тернопільської облради Олексій Кайда, лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок, голова Молодого Народного Руху Іван Крулько, представник Холодноярської ініціативи Андрій Юсов.

Останній оголосив, що Василю Шкляру вручається перша народна Шевченківська премія за його твір "Чорний Ворон". Сума премії склала понад 255 тис. гривень. Планується, що вона поповнить бюджет майбутньої екранізації "Чорного Ворону".

Крім того, на місці останнього бою отамана Василя Чучупака - хуторі Кресельці - відбулась реконструкція бою холодноярців з більшовиками.

Актори були вдягнуті у військове вбрання початку минулого століття, стріляли один в одного з гвинтівок Мосіна, револьверів, кулеметів "Максим".

Організатором реставрації виступив отаман Вільного козацтва Холодного Яру Олег Островський. Кошторис події склав 30 тисяч грн. Кожний постріл обійшовся організаторам у 4 грн.

Завершились урочистості освяченням зброї на берегах Гайдамацького ставу, який розташований поруч із Мотронинським монастирем. Козаки та представники різних патріотичних організацій святили шаблі, ножі, пістолети, пневматичні гвинтівки.

Після цього учасники акції розбились на групки та, обсівши вкриті черемшею пагорби навколо Гайдамацького ставу, провели поминальні обіди: люди їли, пили, співали народні та повстанські пісні.

Слід також зазначити, що в районі хутора Буда, де росте тисячолітній дуб Залізняка, незабаром планується побудувати музей Холодного Яру.

Холодний Яр — реліктовий лісовий масив, який має історичне та природоохоронне значення. Урочище має площу 6804 га і розташоване на території двох адміністративних районів Черкаської області — Чигиринського та Кам'янського.

У 1918-22 роках у Холодному Яру діяли повстанські загони отаманів Чучупака, Завгороднього, Петренка, Хмари, Деркача та інших. Відстоюючи незалежну Україну, організувавши за козацьким принципом повстанські загони під керівництвом отаманів, холодноярці під гаслом "Воля України — або смерть" з 1918 по 1922 роки утримували незалежність самопроголошеної Холодноярської республіки.

Про боротьбу козаків Холодноярської республіки з більшовиками один із учасників подій Юрій Горліс-Горський написав книгу спогадів — документальний роман "Холодний Яр". Деякі з подій боротьби повстанців проти більшовицької влади на теренах Холодного Яру та в його околицях художньо описані також у романі Василя Шкляра "Чорний Ворон".

×