США готуються до зміни влади. Європа шукає нову стратегію щодо України

Неформальний саміт ЄС у Будапешті ще тиждень тому був під питанням, але за ніч після президентських виборів у США все змінилося: до Угорщини з'їхалися понад 40 лідерів країн Європи. Запросили і Володимира Зеленського.

Президент України закликав євроспільноту не йти на поступки, адже Путін "розуміє лише силу". У відповідь почув багато рішучих тез. Зокрема, президент Франції Емманюель Макрон закликав "писати самим власну історію", а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила: в інтересах всіх країн ЄС "показати автократам, що права сили не існує" і "захистити цілісність держав". Головний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель висловився образно: Європа і Україна мають бути разом, щоб не опинитися у меню геополітичної гри.

Разом краще Путіна бити?

Разом із цим європейські лідери бажали дізнатися про позицію самого Дональда Трампа щодо України і ЄС, оскільки єдиний близький до нього політик - Віктор Орбан - заявив, що "американці збираються вийти з війни". Таким чином, на перший план саміту вийшло фінансове питання.

Через гроші розпалася й "світлофорна" коаліція в Німеччині, тож канцлер Німеччини Олаф Шольц не був присутній на всіх заходах саміту.

Крістіан Лінднер, ексміністр економіки і представник німецьких Вільних демократів, грюкнув дверима, не в останню чергу, через підтримку нашої країни. В інтерв'ю 7 листопада він звинуватив Шольца у махінаціях з бюджетними коштами під "приводом допомоги Україні".

Напружену атмосферу не розрядила навіть телефонна розмова Урсули фон дер Ляєн з Дональдом Трампом, хоча президентка ЄК і назвала її "чудовою". За словами фон дер Ляєн, вона висловила Трампу сподівання, що "разом ми можемо сприяти процвітанню і стабільності по обидва боки Атлантики".

Ключове слово - "разом". Схоже, телефонна розмова переконала президентку ЄК, але не президента України.

Ціна війни

Бо Володимир Зеленський на пресконференції за підсумками саміту пояснив, що у Європи і без американської підтримки достатньо коштів для допомоги Україні. За його словами, це понад 300 мільярдів доларів "заморожених" російських активів: "Можна, ми візьмемо ці 300 мільярдів і підтримаємо наших людей, купимо на ці гроші у всіх країнах світу зброю? Можна, ми самі вирішуватимемо, яка нам потрібна зброя? Можна, ми самі вирішуватимемо, що робитимемо з цими грошима? Можна, ніхто з країн Європи не блокуватиме ці кошти?"

Емоційний сплеск Зеленського був особливо рельєфним на тлі негараздів в економічно найпотужнішій країні ЄС - Німеччині. Тому Зеленському залишалося тільки поскаржитися на виплати не у повному обсязі та на затримки поставок зброї, а європейській політичній спільноті - завірити у подальшій підтримці. Хоча баланс і на словах вийшов від'ємний, бо, за даними президента України, Росія спричинила руйнування в Україні на 800 мільярдів доларів.

Небезпечна риторика залаштункового діалогу

Оскільки саміт у Будапешті був неформальним, на конкретні рішення годі було сподіватися. Тим більше привернули увагу сигнали, котрі свідчили про інтенсифікацію заочного діалогу між США і Росією.

7 листопада на відкритті пленарного засідання Міжнародного дискусійного клубу "Валдай" Путін не лише офіційно і вголос привітав Дональда Трампа з перемогою, але й заявив, що РФ відкрита до переговорів. Це суперечило всім сигналам, які подавала офіційна Москва з 5 по 7 листопада включно.

У США, схоже, були готові й чекати на тези з РФ. Речник Держдепу Метью Міллер заявив: якщо Володимир Зеленський прийме рішення про початок переговорів, США таке рішення підтримає. Проте Міллер наголосив, що Сполучені Штати Америки у жодному разі не підштовхуватимуть Україну до перемовин.

Про те, що відбувається заочний діалог, свідчить озвучення Путіним на Валдаї конкретних умов для початку врегулювання. До звичних "реалізації Стамбульських домовленостей" і "урахування реалій на землі" додалася ще одна: кордони мають пролягти там, "де забажають люди". З огляду на риторику США, дуже скидається на поступку американським політичним традиціям.

Страшний виклик Сeasefire

Перспективу перемовин прокоментували й у Києві. Президент Зеленський звернув увагу на "дуже небезпечну риторику" про припинення вогню (ceasefire), котра є "страшним викликом для всіх наших громадян. Спочатку припинення вогню, а потім ми подивимося". Дональд Трамп хоче швидко покласти край війні, але у 2014 році подібна угода дала можливість РФ перегрупуватися й підготувати широкомасштабне вторгнення, нагадав Зеленський.

Євросоюз, вірогідно, намагається доєднатися або уже включений у залаштункові консультації. Президент Ради Європи Шарль Мішель наголосив на потребі продовження американської підтримки України, адже її припинення "надішле поганий сигнал диктаторам світу".

Але у Трампа і без Мішеля є з ким говорити у Європі, - Орбан стверджує, що переможець президентських виборів може прискорити мирний процес, зателефонувавши Путіну. Навряд чи він говорив би це без погодження з лідером республіканців.

"Затягуйте паски безпеки!"

Від Німеччини на саміті також був міністр оборони Борис Пісторіус. Він, схоже, більш обізнаний з позицією США по Україні, ніж більшість учасників саміту. За словами Пісторіуса, Америка "робитиме менше у Європі. Нам потрібно заповнювати пробіл, щоб стати надійнішими у сенсі стримування". Йдеться, насамперед, про збільшення відрахувань на оборону європейськими країнами-членами НАТО.

Генсек Альянсу Марк Рютте підтвердив: США змусять європейців трусонути гаманцями. Симптоматично, що про збільшення допомоги Україні конкретно, з цифрами, говорив лише прем'єр Великої Британії Кір Стармер. З ним, до слова, Зеленський мав окрему зустріч. Обсяги відрахувань, за його словами, підвищено до 2,5% ВВП, але механізм реалізації рішення наразі не ухвалений.

Двозначність на дроті

Тон саміту задав ексголова Європейського центрального банку Маріо Драгі. Саме його доповідь майже у півтисячі сторінок, опублікована у вересні 2024 року, стала ключовою темою у Будапешті. Нагадаємо, Драгі закликав ЄС думати над конкурентоздатністю, бо вже відстає від США і Китаю. Якщо не здійснити екстрених заходів, Драгі пророкує за 5 років "агонію Європи":

• якщо США обмежать імпорт товарів з Європи на свої ринки, ВВП ЄС впаде мінімум на 1%,

• найближчим часом Євросоюзу потрібно інвестувати до 800 мільярдів євро на рік для стимулювання інновацій, а також для переходу до "зеленої" економіки,

• у стислі терміни необхідно звільнитися від сировинної залежності з Китаю.

У своїй доповіді на саміті Маріо Драгі назвав вторгнення Росії до України одним із важливих чинників занепаду ЄС.

І це дуже вдалий момент для США натиснути на ЄС. Тим паче, за неофіційною інформацією, готується зустріч Джо Байдена і Сі Цзіньпіна.

Ніж біля горла

Тому у Будапешті європейці були по вуха у власних проблемах. У них справді ніж біля горла, стверджує політичний аналітик Себастіан Майяр з Інституту Жака Делора.

Але навіть перемога Дональда Трампа не змусила, судячи з підсумків саміту в Будапешті, перейти від слів до справ.

"Вони знову не готові, - пояснив Гунтрам Вольф із Аналітичного центру Bruegel. - Готового плану, хоча б на рівні Франції чи Німеччини, немає".

Тож і обговорювати у Будапешті було, за великим рахунком, нічого. Ми можемо очікувати на симптоматичне реагування європейських лідерів на те, як розгортатимуться події, прогнозує віцепрезидент Німецького фонду Маршалла у США Ян Лессер, оскільки "європейським лідерам дуже складно напрацювати послідовну і злагоджену реакцію".

Єдине, на чому вони зійшлися, - підтримка України "скільки потрібно". Про це розповів прем'єр Ірландії Саймон Гарріс, коментуючи дискусію на підсумковій вечері саміту. Але, за його ж словами, ідея про випуск облігацій для покриття видатків на спільну оборону в ЄС не знайшла поки що достатньої підтримки.

×