Понад €1 млрд привіз до української столиці канцлер ФРН Фрідріх Мерц 4 жовтня. Щодо термінів вступу до Євросоюзу домовитися не вдалося, пише Politico. Заради лише цього не варто було поспіхом, без попередження, їхати до Києва під російські "шахеди".
Про що насправді йшла мова та як це вплине на хід війни - розбиралася Gazeta.ua.
Рейтинг під загрозою: навіщо канцлеру терміновий прорив
Офіційно у сухому залишку неанонсованого візиту - новий пакет допомоги на €1,3 млрд та обговорення спільних проєктів в оборонному секторі.
Тим часом у ФРН, за даними одного з опитувань, "Альтернатива для Німеччини" набирає 30%, а рідний для Мерца "Християнсько-демократичний союз" (ХДС) тримається на позначці 18% (опитування INSA-Meinungstrend на замовлення німецького видання Bild із 28 вересня по 2 жовтня 2026 року). Показник ХДС є найнижчим за всю історію партії.
"Криза традиційної политичної системи набирає обертів", - прокоментував політтехнолог Олег Постернак.
Дипломатія на випередження: у Києві вирішується доля Європи
Маючи у себе таку ситуацію, канцлер Федеративної Республіки Німеччина Фрідріх Мерц терміново їде до Києва засвідчити, як сам пояснив, "незмінну підтримку України". У заяві під час спільного з канцлером спілкування з медіа президент України Володимир Зеленський акцентує на спільній протидії загрозам РФ, зокрема через оборонне виробництво (проєкт FREYJA). І згадує 1 жовтня: того дня Мерц на церемонії вручення Вестфальської премії миру озвучив тези, які ще раз виголосив 4 жовтня у Києві. Зокрема про те, що здатність України вистояти - це здатність і Німеччини, і Європи зберегти об'єднаний спосіб життя.
"Вистояти" означає вступ нашої країни до ЄС у 2027 році
Вочевидь, "вистояти" означає вступ нашої країни до ЄС у 2027 році. Але цю дату якраз цими днями спростувала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
У Києві Фрідріх Мерц заявив: працюватимемо над прискоренням. Він є прибічником так званого поетапного членства, яке офіційний Київ сприймає скептично. Відсутність конкретної дати у його риториці (2027 рік, на чому наполягає Зеленський) підтверджує публікацію Politico про те, що у Києві 4 жовтня не вдалося досягти згоди з цього питання.
Та сам факт оприлюднення версії саме у цьому виданні свідчить про дещо набагато важливіше - Мерц міг привезти до Києва альтернативний план миру.
Індійський слід: кулуарні ігри проти плану Трампа
Невипадково саме 3-4 жовтня ЗМІ повідомили про бажання США зібрати тристоронню зустріч щодо України до кінця поточного місяця. Якщо у європейців є свій план, їм потрібно або терміново узгодити його з Дональдом Трампом, або запропонувати Зеленському.
Вони могли узгодити мирний план, альтернативний плану Трампа
Тут варто згадати про вересневий візит міністра закордонних справ Індії Субраманьяма Джайшанкара до Польщі. Індійський гість висловився, зокрема, проти "пекельних" санкцій США щодо покупців російської нафти. Також у вересні Джайшанкар на саміті міністрів закордонних справ G7 провів переговори з німецьким колегою. Вони могли узгодити мирний план, альтернативний плану Трампа: "заморозка" війни в обмін на утримання від санкцій.
Кулуарний тиск і сигнальний злив у ЗМІ
Саме цей план і міг приїхати терміново узгодити Мерц. На підтвердження цього 2-3 жовтня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга озвучив чотири мирні плани, які перебувають у роботі. За кілька годин до приїзду канцлера ФРН він же заявив про згоду України розглядати індійський варіант: перемир'я в енергетиці та у Чорному морі лише у такому поєднанні.
Можливо, Трамп погодився б "здати" мирне врегулювання Індії або взяти її в партнерки, якщо Китай не захоче. Але самодіяльність європейців, та ще й напряму з Індією, загрожує його мирному плану. А це ризик випустити з-під контролю одне з найвагоміших питань на виборах до Конгресу США. Своє невдоволення чинний господар Білого дому чи його оточення могли транслювати через Politico. Зеленський теж не в захваті - у зверненні до учасників Українсько-німецького бізнес-форуму зазначив, що Україна готова купувати зброю у ФРН. А це б'є по іміджу Мерца як безкорисливого захисника демократії.
Майдан під прицілом: чий сценарій розігрують у Києві
У Києві на Майдані Незалежності учасники мітингу вимагали переговорів і перемир'я, а краще - миру. До того заклики прийти на "Майдан 3 жовтня" настирливо розганялися соцмережами. В акції взяли участь кілька десятків осіб, а організував її військовий, колишній журналіст та правозахисник з Одеси Олександр Тодоров. Його заклик підхопив на вищому рівні народний депутат від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко.
Умови - складні, але це не капітуляція України
Він заявив про свій мирний план: досягти перемир'я і без поспіху обговорювати умови миру. Одночасно Гончаренко письмово зажадав від державного секретаря США Марко Рубіо, спецпредставників президента Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера опублікувати умови закінчення війни, які обговорюються наразі.
"Умови - складні, але це не капітуляція України. Це можливість закінчити війну, зберегти економіку, зберегти державність, зберегти людей і спробувати побудувати сильну державу", - заявив він.
Гра на випередження: чому ставки зросли до межі
Інтрига закручується навколо тристоронньої зустрічі до кінця жовтня. Для європейців важливо якось доєднати свій план - перед торговими переговорами "ЄС - Китай".
Путін усі пропозиції відкинув. 5 жовтня його речник Дмитро Пєсков заявив: ми попередили посольства у Києві, рішення - за ними, армія РФ "продовжить роботу".
Якщо Трампу таки вдасться лише всадовити за стіл Путіна і Зеленського, республіканці збільшать підтримку на виборах до Конгресу.
Тому ставки - високі, напруга зростає.
1 
8771
Коментарі