"Регіонали" заплатили прихильникам по 90 гривень

 

У середу вранці п'ятеро жінок пенсійного віку вмощуються на траві у Маріїнському парку столиці неподалік Верховної Ради. Дістають літрову пляшку світлого пива "Чернігівське". На пакеті розкладають бутерброди з нарізаними шинкою, сиром та домашньою ковбасою. Прийшли на мітинг підтримати харківські угоди, підписані торік президентами України — Віктором Януковичем та Росії — Дмитром Медведєвим.

Поряд збираються близько тисячі мітингувальників із прапорами "Молодих регіонів". Розвішують плакати: "Ми підтримуємо президента Януковича", "Забезпечили стабільність — забезпечимо добробут", "Віримо в нашого президента". Зі сцени біля парламенту лунає музика. Неподалік стоять депутати-"регіонали" Владислав Лук'янов та Михайло Чечетов. За сценою люди сідають на розкладні стільці, розкривають парасольки від сонця.

— Мы пришли, чтобы поддержать правительство и харьковские договора, — каже київський пенсіонер Петро Голумбівський. — Мы получили дешевле газ, который пошел предприятиям, чтобы они работали. Экономику надо поднять. Лично я для этого отказался бы на год от пенсии. Но при условии, чтобы все, начиная от президента, так же поступили.

За сценою встановлений подвійний залізний паркан, який охороняють кількадесят міліціонерів. Так відокремили прихильників "Регіонів" від "нашоукраїнців". Біля Маріїнського палацу останні мають провести 10-й з'їзд партії та вимагати скасування харківських угод.

Біля сцени із партійною символікою стоять близько тисячі осіб. У багатьох на шиї та голові зав'язані помаранчеві хустки.

— На пенсію неможливо прожити, — зітхає 70-річна Алла Волинюк з Українського об'єднання ветеранів. — Ціни й тарифи неймовірні. Люди не можуть зрозуміти, чому така дорога електроенергія. Вона ж у нас своя. Я плачу по 300 гривень зимою. Літом буду економити. Куплю свічку.

Троє козаків у чорних жупанах б'ють у барабан. На сцену піднімається почесний голова "Нашої України", екс-президент 57-річний Віктор Ющенко.

— Ющенка в Америку! — кричать через паркан "регіонали".

Хлопець у вишиванці показує їм середній палець.

— 27 квітня 2010 року ввійде до історії України як день ганьби, — виступає екс-президент. — Ніхто не буде пишатися харківськими угодами. Вони — неукраїнські. "Наша Україна" внесла на розгляд Верховної Ради законопроект про їх денонсацію. Закликаю всі політичні сили підтримати цей документ.

За годину з'їзд ухвалює дві резолюції: щодо скасування харківських угод та про розвиток партії.

Опівдні близько тисячі пенсіонерів та студентів розгортають національні прапори біля готелю "Київ", де мешкають депутати. Колоною мовчки йдуть до Адміністрації президента на вул. Банкову підтримати харківські угоди.

Там має відбутися інший мітинг — із вимогою скасувати їх. Хлопцеві там стає зле. Він падає на асфальт та б'ється у конвульсіях. За 5 хв. приїжджає "швидка" й забирає його.

Ніхто не може пояснити, чому прийшли до Адміністрації президента.

— Все стоят, и мы стоим. Скоро пересчет, — говорить одна з мітингувальниць.

У неї за спиною стоїть жінка років 50. Відходимо з нею убік:

— Усі сюди прийшли за гроші. Безробітні та студенти. Ми як би в підтримку Януковича. А мене в спину такий стид гризе. Я ж ці харківські угоди не переварюю. А привела 180 людей. Плачу їм по 90 гривень за 6 годин. Мені за кожного "п'ятірку" накидають. Знаю, що наші старші отримують 150 гривень за людину.

— Валю, у нас мобілізація, веди своїх, — звертається чоловік у чорній шкірянці.

— Бачте, що робиться? Кожні 40 хвилин рахують, — говорить Валентина й кричить "своїм": — Чого прапори покидали? Це ж ваші гроші! Ану розібрали швидко!

Людей шикують квадратом. Бічним дають прапори та наказують махати. У цей час Банкову перегороджують сірими металевими щитами і двома кордонами міліції. З їхніх рацій чути:

— Колона опозиції йде від Верховної Ради. Приймайте.

Міліція стає так, щоб між двома мітингами було вільних 30 м.

— Нас розділили кордоном, аби не пустити під вікна Януковича! — кричить у гучномовець нардеп-"нашоукраїнець" Андрій Парубій, 40 років.

Він проходить крізь міліцейський кордон до канцелярії президента і передає вимоги.

×