Майдан врятував мене від перспективи синдрому втраченого життя. На Донбасі все застигло — нічого не відбувалося. Ще 10 років тому я не дуже сприймав помаранчеву революцію через особу Ющенка як президента. Згодом історія показала, що я був правий. Але й не плекав жодної симпатії до Януковича. Я ж працював у слідчих органах (був прокурором в одній з районних прокуратур Луганська. — "ГПУ") і не міг добре ставитися до зеків. Ми з ним були по різні боки барикад.
На час початку Майдану я був державним службовцем (працював в управлінні Міністерства доходів і зборів у Луганській обл. — "ГПУ"), і 21 листопада для мене не є датою його початку. Для мене це 30 листопада, коли побили студентів. Тоді я зрозумів, що держава, яку будує Янукович, становить загрозу життю і здоров'ю моєї дитини. Побиття студентів сприйняв, як побиття свого сина. Це мені коштувало багатьох проблем з органами. За постійну критику Януковича мене вигнали з роботи. Та я був готовий до таких змін. Завдяки Майдану я вперше відчув себе громадянином. Не просто зрозумів, що в мене є паспорт. А що готовий на певні жертви задля нормальної країни. Хоч у свої 38 років опинився в такому стані, що не позаздриш. Без домівки, розірваний з родиною.
Під час Майдану пережив цілу низку розчарувань. Багато людей, яких вважав своїми товаришами і друзями, виявилися зрадниками. Але так само багатьох знайомих людей, які перебували у сплячому стані, Майдан зробив патріотами. Я — з їх числа. До Майдану не був у якихось патріотичних організаціях. Але відчуття Батьківщини, хоч би як його пригнічували, було зі мною завжди. Запобіжник ментальності спрацював.
Наша країна змінюється. Саме тому йде війна. Її причини не варто шукати в економічних площинах. Це війна між закостенілістю й еволюцією. Ми з Росією — в різних потягах і їдемо в різних напрямках. Ми намагаємося дістатися глобального світу. Це — як на уроці фізкультури, коли всі біжать крос, а хтось слабкий не встигає. От він психує, а тих, хто бігає швидко, намагається бити. В цьому випадку тим, у кого нормальна фізична форма, треба зібратися разом, затягнути цю потвору в роздягальню й віддубасити. От зараз це й відбувається. Десь через рік до нас будуть долучатися наші союзники. Історія, яка відбувалася з верхівкою фашистської Німеччини, повториться щодо Путіна і Медведєва. Аж доки вони тихо не сконають у камері міжнародного трибуналу Гааги від раптових серцевих нападів.
2 
1
Коментарі