— Пропонуємо припинити збройний конфлікт, відвести всі війська й озброєння з території. Збройні формування — розпустити. Все слід реалізувати на початку 2021 року, — каже голова української делегації у Тристоронній контактній групі із врегулювання конфлікту на Донбасі 86-річний Леонід КРАВЧУК.
5 листопада представив "План спільних кроків".
— Україна має взяти під контроль кордон і врегулювати питання з особами, які воювали, — продовжує Кравчук. — До середини листопада слід забезпечити доступ міжнародних організацій до ув'язнених. Звільнення всіх на всіх має пройти до 15 грудня.
Вибори на Донбасі повинні відбутися не пізніше 31 березня 2021-го.
— Для цього необхідно прийняти закон про особливості проведення місцевих виборів в ОРДЛО. Згадати "формулу Штайнмаєра" (визначає порядок реалізації політичної частини Мінських домовленостей. Передбачає особливий статус для окупованих районів Донеччини й Луганщини. — ГПУ), бо цей документ взяли в роботу лідери "нормандської четвірки" на минулорічній зустрічі в Парижі.
Україна пропонує створити вільну економічну зону в ОРДЛО. Діятиме до 2050 року.
План Кравчука відправили Гайді Грау — спецпредставниці голови Організації з безпеки й співробітництва в Європі в Україні. 10 листопада на засіданні політичної підгрупи у ТКГ його взяли за основу.
— Пропонуємо конкретні кроки. Якщо нас водитимуть за ніс, треба закривати Мінський процес і шукати інші формати, — додає Леонід Макарович.
— Україна мала щось запропонувати. Днями РФ оприлюднила своє бачення реалізації Мінських угод. Неприйнятне для України. Не враховує безпекову частину, — пояснює представник окупованих територій у ТКГ від України Сергій Гармаш, 46 років.
Позиції узагальнить ОБСЄ. На основі цього може з'явитися компромісний документ.
— Зеленський зобов'язався ввести "формулу Штайнмаєра" у закон про особливий статус Донбасу, ухвалений 2014 року. Почне працювати на тимчасовій основі першого дня після виборів. Постійного характеру набуде, коли ОБСЄ визнає голосування законним і демократичним. Кравчук бачить його реалізацію насамперед в економічній площині.
Я брав участь у розробці ще одного плану. Передбачає запровадження міжнародної тимчасової адміністрації з представників країн-підписантів Будапештського меморандуму. Займатиметься розподілом фінансів і ресурсів з України, Росії чи міжнародних партнерів на соціальні потреби населення.
Шансів на реалізацію "Плану спільних дій" обмаль, додає Сергій Гармаш:
— Не бачу передумов для втілення, особливо щодо виборів у березні. РФ не піде на це. Наша основна задача — розблокувати переговорний процес.
— Київ дає зрозуміти, що відмовиться від Мінських перемовин, якщо Москва не почне поводитися конструктивно, — говорить політолог Олег Саакян, 25 років. — Коли зможемо донести світу, що перемовини із РФ зайшли у глухий кут з їхньої вини — покращимо позиції. Матимемо шанс створити антипутінську коаліцію. В ній шукатимемо важелі тиску на Кремль, а не компроміс.
До "Мінська" прив'язані гуманітарні питання, і це тримає його на плаву. Перед виходом із переговорів треба з'ясувати, як вирішуватимемо питання обміну полоненими, газопостачання, комунікацій.
— Ідеї Кравчука виглядають, як перекручена російська стратегія, — каже політолог Костянтин Батозський, 40 років. — Москва багато років намагається втюхати закінчення війни на своїх умовах. Щоб Донбасу дали автономію, а місцевим органам — суперповноваження з можливістю впливати на зовнішню і внутрішню політику держави.
Українська сторона робить недолугу спробу переробити російську ідею, загорнути її у свою упаковку. Мовляв, замість особливого статусу — вільна економічна зона. Означає, що не можемо виробити власну стратегію повернення окупованих територій. Вибори навесні нереальні, бо туди спершу треба повернути державні органи, що ведуть реєстр виборців.
Вільна економічна зона на Донбасі існувала при президентові Кучмі. Породила українських олігархів. Вони єдині отримають вигоду. Рінат Ахметов матиме безпрецедентні пільги для своїх компаній. Відновити економіку це не допоможе.
3 
1
Коментарі