— Є загроза, що у парламент через мажоритарні округи зайдуть прихильники "русского мира", — говорить Олег Рибачук, 60 років, колишній віце-прем'єр і голова секретаріату президента Ющенка.
9 квітня десяток активістів, представників громадських організацій під Верховною Радою вимагали від народних депутатів ухвалити Виборчий кодекс. Торік у листопаді парламент підтримав його у першому читанні.
— Найбільшими противниками виборчої реформи є ті, хто знають, що не потраплять у відкриті списки, політики із сумнівною репутацією, — каже Рибачук. — Змін багато хто не хоче і в БПП, і в "Народному фронті", і в партії Тимошенко. Бо легше "нарізати" свої округи, ніж ставати відповідальними перед виборцями.
Виборчу реформу можемо отримати й після президентських виборів, але не пізніше, як у червні. Бо далі почнеться парламентська кампанія.
За законом, ухваленим у першому читанні, мажоритарна система скасовується. Запроваджують відкриті списки партій.
Кожна політична сила складатиме один загальнонаціональний список кандидатів. Але виборець побачить прізвища тих, хто представлятиме у Верховній Раді конкретний округ — їх буде не 225, а 27. Переважно — по округу на область. По два — тільки на Дніпропетровщині та Київщині. Крим об'єднають з Херсонською областю.
Виборець голосує за партію і, за бажанням, — за кандидата у списку. Центрвиборчком підніматиме вгору в таблиці тих політиків, які матимуть найбільшу підтримку. Політична сила проходить до парламенту, якщо набирає 4% загальної кількості голосів.
Вибори до Верховної Ради відбудуться 27 жовтня. Нині у парламенті працюють 423 нардепи. 225 обрані за списками партій, 198 — в одномандатних округах, так звані "мажоритарники". Обирали їх у жовтні 2014 року.
3 
1
Коментарі