вівторок, 09 червня 2015 00:45

У туалет водили раз на день

 — Нас називали роботами. Цілодобово заставляли копати, таскати, будувати укріплення. В будь-яку погоду наказували роздягатися до пояса. Аби легко відрізнити від штатських та військових. Щоб ми не могли замаскуватися і втекти, — розповідає про полон у сепаратистів донеччанин 30-річний Костянтин Фільнюк.

 Він — наполовину татарин. Із братом мав мережу суші-барів.

— Як почали стріляти, бізнес не закривав, а звернув, — говорить. — Мав борги по виплаті зарплати працівникам, тому не спішив виїжджати. Віра не ­дозволяє обманути людину і не заплатити. Почав допомагати українській армії. Записався розвідником до добровольчого батальйону. У сєпарів підозри не викликав. Я був мажором. Їздив на дорогій машині, мав донецьку прописку. На моїх очах на одному з блокпостів сєпари розстріляли двох міліціонерів, які відмовилися приймати присягу ДНР.

Я попав у полон, бо хтось здав, — продовжує Костянтин. — Мене зупинили в жвавому місці, висмикнули з потоку машин. Забрали гроші, цепочку і позашляховик. Засунули в покинуту шахту. Тримали у металевих клітках. В одних — лавки, в інших — вирвані автомобільні сидіння. На 20 "квадратах" нас було чоловік по 30. Спали сидячи та стоячи. В туалет водили раз на день. Пробув у полоні три дні та чотири ночі. За цей час їсти давали раз — яблука. Води було вдосталь. Пили колу і швепс, що відбирали у водіїв-перевізників. Під дулом заставляли працювати. Багатьох відправляли на передок під мінометними обстрілами. Багато звідти не верталися. Хто відмовлявся робити чи падав від безсилля, розстрілювали у всіх на очах.

Врятувався завдяки хлопцю, який теж допомагав українським добровольцям, — згадує донеччанин. — Він показав сєпарам посвідчення феесбешного офіцера. Сказав, що на мене отримав наказ — відпустити. Ніхто й не розбирався, хто він насправді і звідки. Мене вивезли волонтери. А через три дні того хлопчину взяли. Його сусід доніс сєпарам, що ніякий він не офіцер. Над ним жорстоко знущалися, а потім розстріляли. Мене оголосили в розшук. Обіцяють винагороду.

Із матір'ю, сестрою та братом облаштувалися у Вінниці. Налагоджуємо бізнес, щоб утримувати велику родину. Частину прибутку віддаватимемо на добровольчий батальйон "Крим". У Донецьк не повернуся, навіть якщо він знову буде українським. Не хочу жити поруч зі зрадниками.

Зараз ви читаєте новину «У туалет водили раз на день». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути