пʼятниця, 01 вересня 2017 05:10

"Одного дня написав відмову від трьох дітей, щоб не платити аліменти"

Автор: ТАРАС ПОДОЛЯН
  Юліана Піменова показує намисто, яке зробила сама. Виготовляє таке з полімерної глини. Частину грошей з продажу прикрас передає на потреби бійців АТО
Юліана Піменова показує намисто, яке зробила сама. Виготовляє таке з полімерної глини. Частину грошей з продажу прикрас передає на потреби бійців АТО

— Усе дитинство Юліана лікувалася. Не могла вивчити жодної букви. Досі не вміє читати і писати. Хвилюється через це. У 15 років зайнялась рукоділлям. Тепер сама створює унікальні прикраси. Має добру зорову пам'ять, — розповідає 38-річна Ксенія Піменова з селища Браїлів Вінницької області. Її 18-річна донька Юліана має розумову відсталість, раніше страждала на ДЦП. Навчилася працювати з полімерною глиною. Створює яскраві намиста, сережки і браслети.

З Ксенією зустрічаємось у столичній квартирі біля станції метро Чернігівська. Це помешкання її брата-далекобійника. Дозволив пожити тут жінці та трьом її дітям. Крім Юліани, має 16-річного Івана і Марію, 13 років. 23-річний Киріян живе окремо зі своєю родиною.

Жінка проводить до невеликої кімнати. Там чекає Юліана. Вона одягнута в довгу сукню з блідо-рожевими трояндами. На шиї — рожева прикраса з великих намистин.

— Це майстерня Юлі. Самі зробили ремонт, поклеїли шпалери. Залишилось люстру повісити. Хочемо власноруч зробити, — говорить Ксенія. Поправляє зелене намисто на шиї — роботу доньки.

— Все, що робить Юля, сама ношу. Буває, запитують, що за дивне каміння. Розповідаю, що це з полімерної глини. Рекламую доньку, — жінка сідає за робочий дерев'яний стіл. Його зробили люди з фізичними вадами — друзі Юліани.

— За роботою вона сидить по 6 годин на день. Замішує глину різних кольорів, може скатати за раз 60 намистин, — продовжує Ксенія. — Готову кульку настромлює на тонкий цвях. Його — в губку. Потім чекає, щоб хтось увімкнув духовку. Глину запікає півгодини. Після цього покриває намистини лаком.

Прикраси коштують від 350 грн. Це — основний дохід родини. Частину заробітку віддають на допомогу бійцям АТО. Отримують соціальну виплату — трохи більше тисячі гривень.

— При народженні донька отримала черепно-мозкову травму, — згадує Ксенія. — Була гематома. У щелепі — тріщина. Дитина мала атрофію зорового нерва. Не тримала голови, возили її у візку. Лікарі сказали, що при ДЦП вади зору — це норма, тому не лікуватимуть.

Я на курсах навчилась робити Юліані лікувальний масаж. Возила її по монастирях і церквах. Багато молилась. У 14 років дитина пішла. Лікарі були в шоці. Стверджували, що ДЦП — невиліковний. Потім сказали, що вона не здатна до навчання, бо проблема з мозком лишилась. Тепер донька кожні півроку по 20 днів лежить у психіатричній лікарні. Там підтверджують діагноз, але не займаються нею. Сама роблю, що можу. Нещодавно навчила її рахувати.

Юліана починає загинати пальці — рахує від одного до десяти.

— Далі не можу, — каже. Соромиться й перебирає рожеве намисто — своє улюблене. Його зробила до рожевої сукні, в якій ходила на концерт коміка Сергія Притули.

— Юліана сама може заплести косичку. Готує по пам'яті — посмажить яйця, картоплю, приготує салат, зробить вареники. Але рецепт не розкаже. За межами квартири губиться. Одного разу забирали з нею брата зі школи — пішла не в ті двері. Стояла в коридорі й плакала, — додає мати. — Коли Юлі виповнилося 15 років, зрозуміла, що її потрібно соціалізувати. Інколи воджу доньку в ресторан. Навчаю, як поводитися.

Один хлопець прочитав про Юлю в газеті. Написав мені у "Фейсбук", що хотів би з нею спілкуватися. Протягом півроку телефонував. Коли почула від нього пестливі слова, попросила не казати такого. Розуміла, що він із нею не буде. Донька ж почала закохуватись. Син Іван якось підходить і питає: "А чого Юля сидить сама і посміхається?" Потім той хлопець пообіцяв приїхати погуляти з нею, але не прийшов.

Ксенія Піменова вивчилася на юриста. Через виховання дітей не працювала.

— Колишній чоловік Юрій після народження Юліани почав віддалятись, — говорить жінка. — Кілька разів ішов із сім'ї. Одного дня написав відмову від трьох дітей, щоб не платити аліменти. Родичі Юлю не сприйняли. Ніхто не підтримав. Кажуть: "Що ти з неї хочеш? Бачиш же, яка вона?"

Зараз ви читаєте новину «"Одного дня написав відмову від трьох дітей, щоб не платити аліменти"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути