Ексклюзиви
пʼятниця, 23 серпня 2013 07:15

Микола Ворон шість годин читав вірші напам'ять

Автор: фото: Тарас ПОДОЛЯН
  Микола Ворон тримає бронзове погруддя радянського воєначальника Георгія Жукова. Привіз його з колишньої квартири. Нове житло придбав за пенсію
Микола Ворон тримає бронзове погруддя радянського воєначальника Георгія Жукова. Привіз його з колишньої квартири. Нове житло придбав за пенсію

— По телевизору увидел, как Сергей Тигипко говорит: "В детстве я наизусть знал "Евгения Онегина". Решил испытать себя — смогу ли вызубрить поэму в пенсионном возрасте. Тигипка я переплюнул, — каже 71-річний Микола Ворон. Минулого тижня він встановив рекорд України із найдовшого декламування віршів. За 5 год. 55 хв. прочитав напам'ять 8 тис. 500 віршованих рядків українською і російською мовами.

Микола Миколайович живе у трикімнатній квартирі біля станції метро Харківська. У помешканні пахне свіжим ремонтом.

— Учитися не хотів, — господар сідає в крісло у вітальні. Він у коротких джинсах і безрукавці. Говорить російською. — У першому класі з однокласником прогулював уроки. Бігали за школу й курили. Якось батько широким ременем утнув мені таку грамоту, що чотири класи був круглим відмінником. Міг раз прочитати сторінку і повторити все слово у слово. Та за роботою і родиною часу тренувати пам'ять не було. Почав вчити вірші два роки тому. Тоді працював на двох роботах: оператором у Київенерго і черговим слюсарем на фабриці "Дана". Швиденько робив свою справу і до вечора мав вільний час. Щоб його не гаяти, узявся за вірші. Сторінку проходив два-три рази. На третій міг усе повторити. Інші у цей час грали в карти і підсміювалися наді мною.

Ворон каже, що за півтора року вивчив 100 віршів і 10 поем.

— Часто їжджу на Лісовий ринок, бо там продукти дешевші. Хвилин 40 добираюся автобусом. Подумки повторюю вірші. Якось одна жіночка сіла навпроти і питає: "Про що ви так задумалися?". Прочитав їй напам'ять "Лист Татьяни" з "Євгенія Онєгіна". Вона слухала, з очей текли сльози. Каже: "Не думала, що такі чоловіки ще лишилися". Коли виходили, попросила номер телефону. Я лише сказав: "Якщо судилося, ми ще з вами зустрінемося". Відтоді її не бачив. Микола Миколайович витягає з серванту бронзову гармату й невелике погруддя радянського воєначальника Георгія Жукова.

— Майже 45 років жив в однокімнатці на Севастопольській площі. Сусідами були два герої Радянського Союзу. Коли померли, їхні діти повикидали статуетки і бронзові фігури. Підібрав їх.

Мені та тісна квартира ніколи не подобалася. Нормально спортом займатися не міг. Доводилося з гирями виходити на вулицю. 25 років збирав гроші на більше житло. Пенсію клав у банк на депозит. Жив на зарплату. 2009-го зняв накопичене. Продав квартиру і купив нову. Тепер маю місце для спортзалу.

Веде до просторої кімнати з великим барвистим килимом. Під вікном лежать дві гирі по 6 кг, стоїть лавка для качання преса.

— Щодня годину роблю зарядку, —  50 разів піднімає гирі над головою, підкидає і ловить на льоту. — Із гирями виконую тисячу вправ, ще стільки ж разів качаю прес. Через це не хворію. Їм лише здорову їжу — супи й тушковані овочі. М'яса не вживаю вісім років.

Микола Миколайович живе сам. Дружина померла 1986-го через захворювання крові.

— Прожили разом 20 років. Працював на кількох роботах, щоб родина не знала злиднів. Їздив на заробітки в Сибір. Вкалував на холоді по 12 годин. Як дружина померла, років 10 на інших жінок дивитися не міг. Потім відійшов. Але серйозних стосунків не мав.

Якось заїхав привітати доньку з 8 Березня. За столом випив 300 грамів коньяку. Потягнуло в Гідропарк на танці. Таке виробляв, що на мене всі жінки задивлялися. Запрошували танцювати. Але я танцював лише з однією. Вона хотіла зі мною перепливти від мосту Метро до мосту Патона. Але сил не вистачило. Назад повернулася. Я такі запливи влаштовую щотижня. Коли пливу, читаю напам'ять "Божественну комедію" Данте Аліґ'єрі. Зараз нових віршів не вчу. Бо почав штудіювати німецьку. Хочу "Фауста" в оригіналі вивчити.

Зараз ви читаєте новину «Микола Ворон шість годин читав вірші напам'ять». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути