четвер, 17 лютого 2011 09:07

До жіночих валянків пришивають підбори
5

На фабриці з виробництва валянок у російському селі Спасівка під Красноярськом працює десятеро людей
Фото: фото: Reuters/Ilya Naymushin
Директор Володимир Кощавцев дістає з мішка вовну
На шерстобійні вовну перетворюють на гладкий рулон
Працівник формує макет взуття
Після прання виріб узувають на дерев’яну колодку потрібного розміру

У російському селі Спасівка під Красноярськом відкрили фабрику з виробництва валянків.

— Ми працюємо традиційними методами без використання хімічних компонентів, — розповідає власник підприємства 48-річний Володимир Кощавцев. — Установили старовинні машини, на яких працювали в ХХ столітті. Виробляємо до 50 пар валянків на місяць.

Володимир був безробітним. Переміг у конкурсі державної програми з підтримки та стимулювання безробітних. Отримав $10 тис. — 80 тис. грн — на відкриття власної фабрики.

— Щоб зносити мої валянки до дірок, їх треба 10 років носити щодня, навіть влітку, — каже. — Я взував валянки до 16 років з осені до весни, із калошами й без. По 7 кілометрів щодня ходив до школи і стільки ж назад. На ніч ховав у піч, щоб уранці були теплі. Одної ночі валянок загорівся. Усі в хаті мало не почаділи. Добре, що батько побачив. Той випадок до кінця життя мені згадував. У старості ревматизм ними лікував. Навіть у спеку взував і по траві ходив, бо ноги мерзли.

Дістає мішок вовни.

— Справжні валянки називали "самовалочками". Їх валяли руками. Виходили тонкі, м'які й теплі. Ніг не натреш, хоч скільки ходи. Вовну відбирали з осінньої стрижки овець. Очищали від реп'яхів та іншого сміття. Колись мій дід таку вовну носив у мішку на шерстобійню. Шерстобійні були рідко в якому селі, шлях до них був довгий. Гуртувалися господарі й виходили рано-вранці, щоб зайняти чергу. До вечора тільки додому потрапляли. Вовну там збивали, доки не перетворювалася на гладкий рулон. Із нього і формували валянок.

Із рулона виробляє руками макет валянка. Він учетверо більший за розмір ноги дорослої людини. Над однією парою працює четверо людей — дядько, тесть і двоє сусідів Володимира. Ставлять макет у теплу піч. Коли вовна розігріється, опускають її у великий чавун із окропом. Пропарену заготовку кладуть на похилий стіл і залізним пресом витискають з пряжі воду.

— Це найважча частина роботи. Прання триває 2 години. Працюємо без сорочок. Навіть при 20-градусному морозі тут спекотно, бо від води йде пара.

Після прання виріб натягують на дерев'яну колодку потрібного розміру. Годину труть абразивним каменем, доки не знімуть усі волоски. Промивають чистою водою і ховають у піч на просушування. Підпалюють волосинки, які пемза не взяла.

— Спочатку обидва валянки прямі. У парі ні лівого, ні правого немає. Коли купують, їх позначають, а потім зношують по нозі. На жіночі іноді просять нашити підбори — потовщений квадрат під п'ятою декількома шарами. З підборами беруть молоді жінки, які працюють на фермі або торгують на ринку. Такі взувають ще чесанки. Вони тонші, гостроносі.

Показує валянок, оздоблений вишивкою.

— Використовуємо лляні нитки, розшиваємо стрічками, прикрашаємо стразами та мереживом.

Навряд чи валянки — винахід русичів. У російських казках усі в постолах ходили і взимку, і влітку. Мабуть, від татар кочових це взуття пішло. Вони спочатку ноги в шкури тварин загортали, а потім додумалися до катанок. Петро І узував валянки після сильного похмілля. Вони покращують циркуляцію крові та допомагають швидше витверезитися.

Володимир Кощавцев каже, що його валянки носить пів-Росії.

— Онукам пропонував пошити. А вони: "Ти що, діду, сам бери та носи". Городські. А в нас у селі всі у валянках ходять і не мерзнуть. Найчастіше купують трактористи, водії та фермери. Часто замовляють жінки чоловікам на день народження і на 23 лютого.

Зараз ви читаєте новину «До жіночих валянків пришивають підбори». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути