— Джинсів і шортів не люблю. Завжди вдягаю плаття, — каже киянка 26-річна Анна Сарапіон. — За чотири роки назбиралося 150 суконь у ретро стилі. За сезон встигаю одягнути всі.
Анна живе у квартирі-студіо на столичному масиві Позняки. Весь її літній гардероб уміщається в одній шафі. Кілька десятків суконь висять на вішаках, решта складені стосами.
— У червоному платті мені завжди щастить, навіть заміж кликали, — дістає червону сукню до колін. — Чоловіки знайомитися підходять, коли одягаюсь у червоне або бірюзове. Вони реагують на колір, рідше — на стиль. Не замислююся про марки й бренди. Більшість речей купую в стоках і на секонд-хендах. Не люблю мас-маркет. У магазинах беру лише біжутерію і взуття.
Свої сукні порахувала, коли робила хатній розпродаж.
— Дівчата приходять у гості й продають власний одяг за символічними цінами. Але я свій лише дарую. Жадібна до суконь, бо кожна має свою історію, настрій і спогади. Одній подрузі подарувала сукню "Чілі Пеппер" із хорошого атласу, з рукавами-ліхтариками. Одягала його на випускний із "Інтершколи", потім до друга на весілля. Носити вже не хотіла, але й продавати не наважилась. А їй сподобалося. Іншій подрузі віддала сіре приталене плаття "Зара" довжиною до підлоги. Я такі намагаюся не вдягати. Вони пасують тільки дуже худим дівчатам.
Працює піар-менеджером у рекламному агентстві. Нечасто фарбується і взуває високі підбори.
— Завжди розумію, куди і як треба вбратися. Одяг готую з вечора, щоб вранці не мати проблеми, що вибрати. Одягаюся швидко, а от збираюся довго. Прокидаюся за 2 години до виходу, роблю зарядку, дивлюся "Сімпсонів". Це створює настрій на цілий день.
Кімнатою розвішані плетені сумки ручної роботи, на підлозі — колекція клатчів та сумок через плече. На підвіконні — стос книжок. Серед них "Додаткові півдюйма: від зачіски до каблуків" Вікторії Бекхем англійською, сучасні й радянські видання про моду.
— Дуже часто ходжу по магазинах. Не знаю поняття "треба". У мене все є. Просто буває такий настрій: сьогодні хочу щось піти купити. Повертаюся з двома-трьома сукенками. Ніколи їх не міряю. Широкі затягую поясом або вшиваю. Стиль це дозволяє. Дуже багато суконь привезла зі Львова, де жила рік. У Києві ніде таких немає. Цікавих модників там більше. Віддають перевагу етнічним образам.
Анна підпрацьовує стилістом-шопером. Закінчила курси.
— Ця професія набирає обертів в Україні останні два роки. Що досвідченіший стиліст, то дорожчі його послуги. Почуття смаку й стилю — всередині людини. Або воно є, або немає. Його можна вдосконалювати — читати журнали, дивитися фільми. Не треба слідувати моді, а носити те, що личить. Щоб добре виглядати, треба завжди бути закоханою. Не важливо в кого. Можна закохатися у чоловіка, життя, роботу, хобі чи сукні.
Клієнтів водить оновлювати гардероб у магазини "Зара" й "Томі Хілфіґер".
— Мені подобалася "Зара", але тепер у ній божевільні ціни. В європейських бутиках набагато нижчі.
4 
1
Коментарі
6