
Із банківських рахунків Ірини Возниці зникли 25 тис. грн. Кошти жінка збирає на лікування 4-річного сина Дмитрика. Дитина хвора на рак крові. Сім`я живе у Запоріжжі.
Жінка зрозуміла, що гроші украли, коли її номер телефону кілька годин був без мережі.
"Димка боліє із січня 2016 року. Відправили запит до білоруської клініки, звідти прислали рахунок на 75 тисяч доларів. Я виставила свої реквізити у соцмережах. Кілька разів мені дзвонили люди, представлялися журналістами, казали, що хочуть допомогти. Питали у мене останні три цифри номеру, який на зворотній стороні картки. Я не диктувала його. Зрозуміла, що це шахраї. 30 вересня у мене на телефоні зник зв`язок. За кілька годин я зрозуміла, що щось не так. Узяла телефон у подруги, передзвонила оператору. Він пояснив, що мій номер заблокували, потім знову відновили. Я переконала їх, що це мій номер і сказала негайно його заблокувати знову. Тоді подзвонила до банку, щоб блокували мою картку. Виявилось, що шахраї уже зняли 25000 гривень. Зробили це через інтернет і через банкомат. У банкоматі є така функція, типу, зняти кошти без картки, за допомогою номеру телефону. Я пішла до поліції і написала заяву. Телефонну картку нову купила", - розказує 28-річна Ірина Возниця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 11-й день шукають зниклу 13-річну дівчинку
Із чоловіком Ірина не живе два роки. Сину він не допомагає, хоча про хворобу знає.
Дмитрик єдина дитина в Ірини.
"Сама я не впораюсь. Допомагають жителі Запоріжжя. Дуже прошу всіх небайдужих людей підтримати мого хлопчика", - просить мати.
Реквізити для сбору коштів:
Картка Приватбанку 5168 7573 1202 6547 (Возниця Ірина Олександрівна).
Її номер телефону - 098 492 91 27.
Коментарі
Є такий сорт людей і не тільки в Україні. Колишній соцтабір. Повишукують пільги собі й дітям, як вдома, так і за бугром. Торкнися добровільної справи, участі в політ., спорт., культурному житті, поминай, як звали. В колективній роботі потихеньку перекладають різне на старанного: Хай дурень тягне!
Справа в тому, що близько 99% iз тих, що виїхали з країн колишнього соцтабору, зробили це лише за матерiальних грунтiв. (До того ж, цю групу аж нiяк не можна порiвняти iз тiєю хвилею iмiграцiї, що вона мала мiсце завдяки революцiї 1917-го; тi люди мали достатнiй "культурний" багаж, що й нав?ть вiн не дуже допомогав у пробпемаx iз новим мiсцeм проживання!). Mоже й багато на себе беру, але... не розумiють люди, яка "халепа" на них очiкує!
Різне: хто з мат.мотивів, кому дихалку перекрили. Хтось ні вдома, ні десь нічого не читає. Європейці знають добре ПБЛ "Доктора Живаго", імпонують героям, та моляться, що їх доля відвела, а Ви дякуєте -17-у. Халепа, чи не халапа, а справно мовчки після літніх відпусток всі чомусь повертаються із дому на чужину.
Згоден.
Так, приходиться вибирати :або смачний щавель , або влаштоване життя
))))))
Вибирати? Жити можна лише в тiй країнi, Д-О-Л-Ю котрої ти готовий роздiлити!
От правильно Hans каже. А то купа повтікає, бо хочуть "якогось майбутнього", а як припече: Японія, Палестина та інші країни, то бігом згадують про Україну.
Та не дозрів я ,щоб розділити долю США.........тут я
))))))))))))))
Багато пояснюють свій виїзд з вини дітей, не запитуючи самих дітей, чи хочуть ті того: " Хочу устроїть своїй дочці будуще!" Напр., в Європі місцеві дивляться косо на іноземців, котрі сидять на їхній шиї, не примножують їхню скарбницю, культуру та ін. Не знають, як їх здихатися. Сила-силенна правил та законів, які обмежують в'їзд, в тому числі щодо молоді, яка безкоштовно здобуває освіту, знаходить роботу в інших куточка світу, вникаючи повернути назад державі кошти.
дуже глибоко
) дякую
Добре там, де нас нема...
Майже всi тi американцi, що вони приїздять до "європ", невтомно наголошують про в рази вищiй європейський культурний рiвень. I про те, яке там i життя, i люди, i ландшафти, i мiста цiкавi (чого варт лише мiста!). 50 тисяч...: Авторовi б її тодi й запитати: "А як тобi 100 тис. дадуть, на рiк - на Марс жити полетиш?

Гарно! Просто пречудово, думаю, панові Миколі вже пора також якісь путєвиє замєткі видавати, бо поки що лише дурнуватий Андрухович ними лякає... У Андрухєра якась чергова висмоктана з пальця галіматья, а Рябчук, як завжди, із підтекстом, кацапні на зло