пʼятниця, 22 листопада 2013 07:45

"На всю випічку поставила єдину ціну"

Автор: фото надане Веронікою ДОСАЄВОЮ
  Киянка Вероніка Досаєва у серпні 2013 року під час благодійної акції готувала з вихованцями дитячого будинку ”Надія” тістечка- сендвічі ”вупі-пай”
Киянка Вероніка Досаєва у серпні 2013 року під час благодійної акції готувала з вихованцями дитячого будинку ”Надія” тістечка- сендвічі ”вупі-пай”

28-річна киянка Вероніка Досаєва рік тому заснувала компанію "МайМафін". Через інтернет продає кекси.

— Перед тим, як розпочати власну справу, вивчала, що популярне з випічки. Мафінів в Україні ще ніхто не робив, хоча така випічка популярна за кордоном, — розповідає телефоном. — Довго думала, як продавати свою продукцію. Хлопець запропонував робити це через інтернет. Працювати починала вдома. Спочатку пекла невеликі партії по 10–12 штук. Замовляли випічку на дні народження чи в подарунок коханим.

Вікторія за освітою — фінансист. Працювала в компанії "Данон Україна". Щоб розпочати власну справу, вклала 20 тис. грн.

— Розробила концепцію своєї фірми. Визначила, що буду випікати, для кого ця продукція, як вона виглядатиме. Для чоловіків у моїй уяві мало бути багато горіхів, шоколаду. Але ніякого рожевого крему. Для дітей — із мінімальною кількістю масла й крему, типу вівсяних мафінів із горіхами, ізюмом. Для жінок — щось красиве й дієтичне. Придумала рецепт на основі банану. На всю випічку поставила єдину ціну — 16 гривень. Це зручно, бо людина вибирає смаки, а не ціну. Оптимально пропонувати шість-сім різновидів випічки.

Перші замовлення отримувала раз-двічі на тиждень, купували максимум по 8–12 одиниць.

— Найбільша партія, яку готувала за раз — 180 штук. Для корпоративної вечірки замовили шість видів мафінів — солоних і солодких. Із замовленням упоралася за день. Маю близько 20 рецептів кексів. Класичні беру з американських книг. Іноді об'єдную кілька в один. П'ять-шість тижнів пробую, доки знайду оптимальний рецепт.

Випічку Вероніки Досаєвої замовляють ресторани.

— Якщо працюєш із закладами харчування, вимагають, щоб продукцію виготовляли у спеціальному цеху, а не вдома. Де­яким закладам я сама запропонувала продавати мої мафіни. Дехто знайшов мене через соцмережі. Багато з ким познайомилася на кулінарних фестивалях. Якщо починаю працювати з компанією, запрошую на виробництво, даю мафіни на дегустацію. Щодня завозимо невеликі партії — до 20 штук, щоб завжди були свіжі.

Досаєва наймає кур'єра, тричі на тиждень Вероніці допомагає кондитер. Рекламувати випічку радить через соцмережі, влаштовувати акції, відвідувати кулінарні фестивалі.

— Ризиків у справі немає. Все готую на замовлення. Коли залишається щось, пригощаю знайомих, друзів. Відходів не буває. Якщо не ви­йшло щось, перепускаю на крихти в блендері, потім використовую в іншій випічці. Головне — не боятися ризикувати. Можна випікати хоч голубих півників, якщо чітко знаєш, що їх купуватимуть у певному місці.

Із м'ясом та лівером беруть рідко

Вінничанка 60-річна Ганна Дубчак п'ять років торгує смаженими пиріжками.

— Кожен день встаю в чотири ранку, підбиваю тісто. За 1,5–2 години нажарюю сотню пиріжків. Пакую в пластикові контейнери. У сім ранку вже на точці. Маю своїх клієнтів. Знаю, хто, в скільки і яку начинку буде купляти. При собі завжди маю санітарну книжку. Але мене на базарі всі знають, то й не питають.

Щомісяця Ганна Василівна має до 7 тис. грн прибутку.

— Раз на місяць на опті купляємо 50 кіло муки, літрів 50 олії. Картошку, капусту, цибулю і моркву вирощую на дачі. Зі своїх яблук та грушок варю повидло. Печені пиріжки не так вигідно продавати. Як за день не збула, то наступного їх ніхто не купить. А жареному пиріжку можна вернути товарний вид. Складаю у торбинки, підливаю трохи води і в мікроволновку. Стають, як свіжі.

Продавати такий товар найвигідніше на автовокзалах. Охоче купують із картоплею, капустою та горохом. Із м'ясом та лівером беруть рідко.

— Щоб торгувати, домовляємося з хазяїном базару, — розповідає реалізаторка пиріжків Олена. — Міліції тоді до тебе діла немає. То як серед вулиці станеш, можуть штраф впаяти. Наш власник — підприємець, має всі документи від санстанції. Завозить пиріжки у два невеликих магазини. Можна домовлятися і з міні-маркетами, вони теж не мають власного виробництва. Їдальні, кафе не беруть.

Анна БОВА

Зараз ви читаєте новину «"На всю випічку поставила єдину ціну"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути